19 липня 2026 року в Одеській затоці російські військові завдали ракетного удару по суховантажу "Golden Leo" під прапором Гвінеї-Бісау, що перевозив кукурудзу з порту Чорноморськ. Внаслідок атаки загинуло десятеро людей, серед них — український лоцман, ще вісьмох членів екіпажу госпіталізували. Через тиждень судно затонуло на глибині близько 22–24 метрів, а вантаж залишився у трюмах.

Міністерство економіки та науковці попередили про серйозні екологічні наслідки: можливий витік пального може спричинити забруднення поверхні води, а розкладання кукурудзи — негативно вплинути на донні екосистеми. За словами одеського еколога та гідробіолога Владислава Балінського, такі атаки росіян мають на меті не лише зупинку судноплавства, а й максимальні людські жертви через повторні удари. Він також зазначає, що українські удари по танкерах тіньового флоту Росії, як правило, призводять до меншої екологічної шкоди, оскільки метою є зупинка судна без його затоплення.

"Метою була фактично технічна зупинка судна: воно втрачає хід, але зберігає плавучість", — пояснює Балінський.

За даними Балінського, за останні два роки відбулося щонайменше чотири аварії, що спричинили масштабне забруднення моря. Наприклад, у грудні 2024 року після російського удару по резервуарах з рослинною олією у воду потрапила велика кількість олії, утворивши пляму площею 60 км². Олія, як і нафтопродукти, створює плівку на поверхні води, порушує газообмін, а згодом може осідати на дно, завдаючи довготривалої шкоди.

Крім того, у грудні 2024 року два російські танкери — "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239" — розламалися під час шторму в Керченській протоці, внаслідок чого у море потрапили тисячі тонн мазуту. За словами Балінського, забруднення досягло Національного природного парку "Тузлівські лимани" вже за місяць після аварії, і його наслідки фіксують досі.

Наслідки підриву Каховської ГЕС

Підрив Каховської ГЕС у червні 2023 року, за оцінкою Балінського, став наймасштабнішою екологічною катастрофою війни. До моря потрапила величезна кількість сміття, прісноводної живності та забруднювальних речовин, що призвело до загибелі багатьох видів і зміни екосистеми. Відновлення довкілля уражених територій наразі неможливе, а частина сміття й досі залишається на дні.

Водночас, за три роки після катастрофи, на місці колишнього водосховища почали відновлюватися природні ландшафти — з'явилися нові ліси та луки, що стало несподіваною позитивною тенденцією на тлі загального погіршення екологічної ситуації.

Вимирання морських тварин

За даними Національного природного парку "Тузлівські лимани", з 2022 року в Чорному та Азовському морях загинуло майже 100 тисяч дельфінів та інших морських ссавців. Причинами цього є не лише хімічне забруднення, а й вплив бойових дій, зокрема шуму, який дезорієнтує тварин. Лише в червні цього року біля нацпарку було знайдено 56 мертвих дельфінів.

Владислав Балінський, який займається документуванням екологічної шкоди від війни, наголошує, що справжній масштаб наслідків стане зрозумілим лише через роки, адже частина змін залишається непомітною одразу.