Віцепрем'єр-міністр з питань європейської інтеграції України Всеволод Ченцов заявив, що саме країни поза межами ЄС мають активніше долучатися до фінансування потреб України у 2026 році та надалі. Про це він повідомив 4 вересня під час зустрічі міністрів європейських справ ЄС у Віклоу, Ірландія.

За словами Ченцова, окрім просування заявки України на членство в ЄС, для Києва пріоритетом є закриття потенційного фінансового дефіциту у розмірі 27 мільярдів доларів до кінця 2026 року. Він наголосив, що Україна веде переговори як з ЄС, так і з іншими партнерами для покриття цієї нестачі, але швидке виділення коштів не є універсальним вирішенням: «Ми говоримо і з ЄС, і з іншими партнерами щодо покриття цього дефіциту на поточний рік... авансування, ймовірно, є одним із рішень, але це не панацея», — зазначив Ченцов.

Європейський Союз у квітні затвердив кредитну підтримку для України на 90 мільярдів євро (104 мільярди доларів), що має покрити дві третини бюджетних і оборонних потреб країни до кінця 2027 року. Решту третину планувалося отримати від інших союзників, однак ці кошти поки не надійшли, через що президент Володимир Зеленський запропонував ЄС виплатити частину допомоги, запланованої на 2027 рік, вже цього року.

«Перш за все, нам потрібно звернутися до країн поза межами ЄС, адже ідея полягала в тому, що третину потреб України покриють інші партнери», — підкреслив Ченцов.

Його позицію підтримав і новопризначений посол України при ЄС Тарас Качка, який на заході аналітичного центру Bruegel у Брюсселі 2 вересня зазначив, що заклик Зеленського до авансування допомоги був реакцією на «дуже загальні обіцянки інших партнерів», які досі не виконані. Качка висловив сподівання, що Велика Британія, Канада та Японія збільшать підтримку, але за відсутності їхньої допомоги «було б логічно просити ЄС про певне авансування».

Окрім фінансування, Ченцов звернув увагу й на інший важливий аспект: використання заморожених російських активів у ЄС, сума яких сягає близько 200 мільярдів євро. Він нагадав, що це питання обговорювалося у грудні 2025 року, але тоді не було досягнуто згоди через побоювання щодо юридичних ризиків для Бельгії, яка зберігає більшість цих активів. Ченцов запропонував розглянути альтернативні варіанти та залучити до вирішення питання не лише ЄС, а й інших партнерів, щоб зняти занепокоєння Бельгії.

За даними дослідження Європарламенту за грудень 2025 року, після ЄС найбільші обсяги заморожених російських активів мають Японія (28,1 млрд євро), Велика Британія (26,6 млрд євро), Канада (17,7 млрд доларів), Швейцарія (7,2 млрд доларів) і США (5 млрд доларів).