В Україні за останні роки розкрито низку масштабних корупційних схем, які охоплюють як мирний час, так і період повномасштабної війни. Від перших післямайданних розслідувань про закупівлю рюкзаків для Нацгвардії до новітньої справи "Мідас", у якій фігуранти отримували "відкати" з підрядів стратегічного підприємства "Енергоатом" навіть під час масованих російських атак на енергетику. Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Дмитра Святненка.
Справи "Мідас" та "Форест Гамп": корупція на захисті енергетики
За даними слідства, організована група, пов’язана з посадовцями Офісу Президента, вимагала 10–15% "відкатів" з підрядників "Енергоатому". Схему називали "Шлагбаум": платиш — отримуєш замовлення і гроші, не платиш — виникають проблеми з виплатами. Найбільш цинічним є те, що кошти призначалися на будівництво захисних споруд для енергетики під час блекаутів.
Учасники використовували кодові імена: "Карлсон" (Тімур Міндіч), "Шугармен" (Олександр Цукерман), "Че Гевара" (Олексій Чернишов), "Професор" (Герман Галущенко), "Рокет" (Ігор Миронюк), "Тенор" (Дмитро Басов) та інші. Миронюк акумулював готівку: лише за місяць — від 350 до 874 тисяч доларів, а загалом передав понад 3 мільйони. Гроші легалізували через "бек-офіс" у Києві, використовуючи іноземні компанії та криптоактиви. Збитки оцінюють у близько 100 мільйонів доларів. Більшість учасників затримано, сума застав перевищила 500 мільйонів гривень, але Міндіч і Цукерман виїхали за кордон і оголошені в розшук.
"Роттердам+": формула, що коштувала мільярд
Формула "Роттердам+" діяла з 2016 по 2019 рік і дозволяла формувати ціну на електроенергію за європейськими біржовими цінами з додаванням неіснуючих витрат на доставку вугілля морем. Насправді паливо купували в Україні значно дешевше, але споживачі платили за "голландськими" розцінками. НАБУ і САП нарахували державі збитків на понад 19 мільярдів гривень (майже мільярд доларів). Після кількох років судів справу закрили через строки давності.
"Яйця по 17 гривень": харчові махінації для армії
У 2022 році журналіст Юрій Ніколов оприлюднив дані про закупівлю яєць для ЗСУ по 17 гривень за штуку, хоча в магазинах вони коштували у шість разів дешевше. Слідство встановило, що харчі купувалися "комплектами" з 409 позицій, де базові продукти були аномально дорогими, а екзотика — дешевою. Підозри отримали п’ятеро осіб, серед яких Богдан Хмельницький та Тетяна Глиняна. Їм інкримінують розтрату понад 733 мільйонів гривень та замах на ще 788 мільйонів. Прізвище тодішнього міністра Олексія Резнікова у фінальній версії слідства не згадувалося.
"Рюкзаки Авакова": старт антикорупційних розслідувань
У 2015 році МВС без тендеру закупило 5 тисяч рюкзаків для Нацгвардії на понад 14 мільйонів гривень. Журналісти звинуватили у завищених цінах сина міністра Арсена Авакова. НАБУ підтвердило порушення, але у 2018 році справу щодо Авакова-молодшого та Сергія Чеботаря закрили через "недоведеність вини". Відповідальність взяв на себе підприємець Володимир Литвин, отримавши умовний термін.
Скандали всередині НАБУ та САП
Проблеми виникали і в самих антикорупційних органах. Директор НАБУ Артем Ситник та керівник САП Назар Холодницький втратили довіру через сумнівні закупівлі, взаємні звинувачення та конфлікти. У 2019 році Ситника внесли до реєстру корупціонерів через незадекларований відпочинок, але він залишався на посаді до завершення каденції.
"Схему між собою учасники називали 'Шлагбаум': фігуранти вимагали 10–15% 'відкатів' з підрядників держпідприємства" — йдеться у сюжеті ТСН.