Підприємства, що постраждали від російських обстрілів, мають отримати комплексну державну підтримку для оперативного відновлення виробництва та логістики. Таку ініціативу озвучив голова Асоціації прифронтових міст та громад, міський голова Харкова Ігор Терехов під час наради за участю представників уряду, Офісу президента, Національного банку, Державної податкової та митної служб, народних депутатів, а також бізнес-асоціацій і великих компаній, повідомляє Delo.ua.
За словами Терехова, наслідки атак виходять за межі окремих підприємств і створюють ризики для постачання продуктів, ліків, пального, збереження робочих місць і функціонування логістики. "Зупинка підприємств – це не лише збитки для власника, а й ризик дефіциту продуктів, ліків, пального, необхідних товарів, втрата робочих місць, податки та логістика. Наше спільне завдання – створити систему, яка після обстрілу не залишає підприємство сам на сам зі своїми проблемами, а дає можливість максимально швидко повернутися до роботи", – наголосив мер Харкова.
Серед ключових пропозицій – запровадження спеціального фінансово-податкового режиму для підприємств, які втратили обладнання внаслідок обстрілів. Зокрема, йдеться про безмитне ввезення нового обладнання та автоматичну відстрочку сплати імпортного ПДВ на 12 місяців під заставу самого обладнання. Також пропонується зараховувати у майбутніх податкових платежах акциз, уже сплачений за товар, який був знищений до моменту реалізації.
Щодо регуляторної політики, Терехов пропонує, щоб підтверджений факт пошкодження підприємства визнавався всіма державними органами без повторних процедур. Додатково – автоматичне продовження чинних дозволів на шість місяців, перенесення планових податкових перевірок на три місяці та продовження адміністративних строків без необхідності повторного звернення, окрім питань безпеки, охорони довкілля та можливих зловживань.
Окремо розглядається створення єдиної системи взаємодії держави та бізнесу після обстрілів, де підприємство лише один раз повідомляє про пошкодження, а подальшу координацію забезпечує держава. До такої системи можуть увійти цифровий паспорт підприємства та єдине електронне досьє надзвичайної події для спрощення оформлення документів для страховиків, податкових органів і підтвердження форс-мажорних обставин. Також запропоновано передавати вільні державні та комунальні склади логістичним компаніям за символічну орендну плату, компенсувати частину витрат на децентралізацію складських потужностей, кредитувати такі проєкти за програмою "5-7-9" під 3% і частково відшкодовувати вартість страхування логістичних активів від воєнних ризиків.
За підсумками наради учасники домовилися узагальнити всі пропозиції та передати їх профільним міністерствам і центральним органам влади для подальшого опрацювання. Нагадаємо, на початку серпня Росія завдала одного з наймасштабніших ударів по логістичній та торговельній інфраструктурі України: були зруйновані або пошкоджені об'єкти компаній "Епіцентр", Rozetka, Fozzy Group, Novus та інших. Після цього уряд провів окрему нараду з бізнесом щодо підтримки постраждалих компаній.




