Українські історики Олександр Аврамчук та Ілля Кабачинський у книзі «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію», виданій у #книголав, розкривають механізми створення та поширення російських історичних міфів, які використовувалися для політичних маніпуляцій протягом століть.

Автори аналізують 14 найпоширеніших міфів, серед яких твердження, що «Ленін створив Україну», та легенда про шапку Мономаха. За їхніми словами, ці міфи не були випадковими помилками, а свідомо створювалися для легітимації імперських амбіцій. Зокрема, шапку Мономаха московські літописці вигадали, щоб надати російським князям престижне походження, а в XIX столітті імперська влада просувала ідею «єдиного російського народу», до якого нібито належали й українці.

У 1920-х роках більшовики активно використовували міф про «братні народи» для встановлення контролю над Україною. Як зазначають історики, «Ленін лише тимчасово демонстрував рівність», після чого почалися згортання українізації, репресії та Голодомор. Також міф про Переяславську угоду змінював своє трактування: спочатку її називали «союзом українських феодалів з російськими», а після Другої світової війни – символом «возз’єднання», що супроводжувалося масштабним святкуванням 300-річчя Переяславської ради та передачею Криму Україні як жестом «дружби».

Книга підкреслює, що боротьба за історичну пам’ять є ключовою для збереження державності. Після ліквідації Гетьманщини Катериною ІІ Україна зникла з політичної карти на 150 років, а імперія намагалася стерти пам’ять про українську державність, замінюючи в європейській картографії «землю козаків» на «Малоросію». Під час Першої світової війни карти стали важливим аргументом, а коли цього було недостатньо, Кремль застосовував замовчування – так десятиліттями приховували правду про Голодомор, про мільйони його жертв світ дізнався лише наприкінці 1980-х.

Автори наголошують, що замовчування – лише один із трьох способів приховати правду, поруч із посиланням на «природний» неврожай і теорією «ненавмисного вбивства», яка пояснює геноцид наслідками індустріалізації. Вони також звертають увагу на статтю Володимира Путіна 2021 року «Про історичну єдність росіян та українців», яку вважають частиною інформаційної підготовки до повномасштабного вторгнення.

«Братні кайдани» актуальні і сьогодні, оскільки російські міфи давно вийшли за межі Росії та України. Автори згадують випадки, коли впливові світові діячі, як Ілон Маск чи Джо Роган, повторювали маніпулятивні наративи, сформовані російською пропагандою століття тому. Кожен розділ книги починається зі спростування міфу, а потім подається детальний історичний аналіз із посиланнями на українських і західних дослідників.

Книга написана легкою публіцистичною мовою і не уникає чесності щодо українців, які іноді «легковажно ці міфи ковтають і живуть з ними». Автори наголошують, що боротьба з імперськими міфами – це питання культурної безпеки, адже війна за території починається з війни за історію. «Братні кайдани» варто прочитати не лише для розпізнавання російської пропаганди, а й для кращого розуміння власної історії та усвідомлення, що Україна завжди була окремою державою, незважаючи на всі спроби імперії це заперечити.