Верховна Рада на засіданні у вівторок, 15 вересня, не ухвалила у першому читанні законопроєкт №15400 про зміни до Бюджетного кодексу, які передбачали б спрямування коштів, сплачених експортерами зброї та товарів подвійного призначення за оформлення документів, на потреби Збройних сил України.
Як повідомляє "Економічна правда", згідно з цим законопроєктом, планувалося, що з 1 серпня 2026 року і до завершення воєнного стану плата за оформлення та видачу документів у сфері державного експортного контролю щодо військових товарів і товарів подвійного використання зараховуватиметься до спеціального фонду держбюджету. Половину надходжень від плати за експорт планували використовувати для закупівлі, модернізації та ремонту озброєння і військової техніки. Ще 50% мали йти на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ.
Зараз за дозвіл на експорт сплачується 20% від вартості експортного контракту. Водночас виконавча директорка асоціації приватних виробників оборонних технологій «Технологічні сили України» Анастасія Мішкіна наголошує, що така ставка є надто високою: «20–30 % від суми контракту на експорт — це забагато й економічно недоцільно, на наш погляд. ТСУ переважною більшістю висловилась, що ставка має бути нульова. Рішення про так званий fast track мало полегшити експорт адміністративно, але цими ставками робить його економічно невигідним. Бо ціну на світовому ринку встановлює не виробник, а ринок, конкуренція. І ця додаткова плата з'їдає весь заробіток, а контракт з великою вірогідністю йде до іншого виробника. Тобто ми власними регулюваннями даємо цінову перевагу конкурентам за кордоном».
Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила, що потенціал українських виробників озброєння дозволяв би збільшити надходження до бюджету від таких платежів на понад 40 мільярдів гривень (близько 900 мільйонів доларів).
"Спроможності українських зброярів дозволяли б збільшити надходження бюджету від дозволу на експорт на понад 40 млрд грн або близько 900 млн дол.", — зазначила Роксолана Підласа.
У липні уряд запровадив спеціальний механізм контрольованого експорту зброї до країн-партнерів у форматі Drone Deal. За цією схемою, у першу чергу зброя надходить до Сил оборони, а у разі надлишкового виробництва — на експорт. Однак, як зазначає видання, процес прискореного експорту досі не стартував: виробники чекають від Міністерства оборони перелік критичних засобів, які не можна продавати за кордон, а також роз’яснення щодо роботи процедури Drone Deal, яка мала визначити, яким країнам дозволено продавати зброю.

