Вчені з Університету Пенсильванії виявили, що ліки класу GLP-1, зокрема семаглутід і тірзепатід, можуть підвищувати ризик випадіння волосся у пацієнтів з діабетом 2 типу.
Дослідники проаналізували медичні записи близько 12 тисяч пацієнтів, які почали приймати GLP-1 між 2019 та 2024 роками, порівнюючи їх із групами, що приймали інші препарати для діабету — інгібітори SGLT-2 та DPP-4. Після врахування віку, статі та інших факторів, користувачі GLP-1 мали на 37% більший ризик розвитку алопеції порівняно з користувачами SGLT-2 та на 68% більший за користувачів DPP-4.
За словами вчених, хоча абсолютний ризик випадіння волосся невеликий — близько 1,6% пацієнтів, які приймали GLP-1, зазнали алопеції, — цей побічний ефект варто враховувати. Переважна більшість випадків стосувалася нерубцевої алопеції, при якій волосяні фолікули залишаються цілими, що дає можливість відновлення волосся.
Дослідники припускають, що випадіння волосся може бути пов’язане з швидкою або значною втратою ваги, яка часто супроводжує прийом GLP-1, а також з дефіцитом поживних речовин, таких як цинк і залізо. Вони не виключають й інших можливих механізмів, зокрема гормональних або імунних змін, спричинених цими препаратами.
У статті, опублікованій у журналі The BMJ, автори наголошують на необхідності подальших досліджень для кращого розуміння причин та перебігу цього побічного ефекту. "Хоча абсолютний ризик був невеликим, усвідомлення цього потенційного ефекту може допомогти приймати обґрунтовані рішення, орієнтовані на пацієнта", — зазначили вони.
Варто додати, що після розслідування FDA препарати GLP-1, такі як Озепмік і Зепбаунд, тепер мають включати алопецію до переліку можливих побічних реакцій у своїй інструкції.