Державний секретар США Марко Рубіо заявив про готовність Вашингтона «ліквідувати» Міжнародний кримінальний суд (МКС), що стало безпрецедентним кроком у відносинах між США та Гаазьким судом.

Американська адміністрація дедалі частіше висловлює наміри запровадити санкції проти суддів МКС, обмежити співпрацю з судом і навіть позбавити його реального впливу. Раніше США критикували окремі рішення суду, тепер же фактично ставлять під сумнів саме право МКС розслідувати справи, які зачіпають інтереси Америки та її союзників.

Для України це має особливе значення, адже саме МКС видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна, розслідує незаконну депортацію українських дітей, воєнні злочини та удари по цивільному населенню під час російської агресії. Після ратифікації Римського статуту Україна стала повноправним учасником міжнародної системи кримінального правосуддя, а зібрані українськими правоохоронцями матеріали дедалі частіше використовуються в справах МКС.

Народний депутат України, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA пояснив, що зміни у ставленні США до МКС пов’язані зі зміною філософії американської зовнішньої політики. Спочатку США активно долучалися до створення суду і навіть підписали Римський статут, але не ратифікували його. Нині ж домінує підхід, близький до реалізму та ізоляціонізму, який ставить на перше місце захист національних інтересів і критично ставиться до міжнародних інституцій.

За словами Мережка, головним аргументом Вашингтона є захист американських військових, особливо після того, як МКС почав розслідувати можливі злочини американських військових в Афганістані та видав ордери на арешт ізраїльських керівників. США вважають, що такі питання мають розглядатися національними судами, а не міжнародним інститутом. Водночас Мережко наголосив, що МКС не має юрисдикції щодо злочинів, скоєних на території США, а його юрисдикція поширюється на держави-учасниці Римського статуту або інші випадки, передбачені міжнародним правом.

Існують також ідеологічні звинувачення, що МКС нібито став інструментом впливу лівих правозахисних організацій або країн Глобального Півдня, критичних до США. Водночас Мережко наводить приклад колишнього міністра оборони США Роберта Макнамари, який підтримував МКС, вважаючи його важливим механізмом стримування потенційних агресорів.

Щодо України, Мережко підкреслює, що МКС є ключовим механізмом притягнення до відповідальності російського військово-політичного керівництва за воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочин агресії. Ратифікація Римського статуту розширила можливості співпраці України з судом і надала додаткові інструменти для покарання винних.

Він також зазначив, що українські правоохоронці документують тисячі випадків воєнних злочинів Росії, а за підтримки Великої Британії готується унікальна справа про злочини проти людяності, пов’язані з систематичним застосуванням російських дронів проти цивільного населення. Якщо звинувачення буде доведено, це стане першим випадком розгляду таких дій у МКС.

Мережко визнає, що нинішня жорстка позиція США щодо МКС створює ризики для подальшого притягнення до відповідальності російських посадовців, але наголошує, що політична ситуація може змінитися, і повернення до підтримки міжнародних інституцій не виключене.