Європейський союз розглядає передачу заморожених активів Росії новому адміністративному органу, щоб подолати відмову Бельгії передати Україні 210 млрд євро, повідомляє FAZ.
За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія відмовилася передати Україні заморожені активи Росії на суму 210 млрд євро після попередження Москви про можливі наслідки у разі дотику до цих коштів. Натомість ЄС погодив кредит Україні на 90 млрд євро на 2026–2027 роки, при цьому відсотки за кредитом фінансуються за рахунок громадян Євросоюзу.
Щоб подолати цю відмову, три колишні політики – Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка оборони Німеччини та лідерка ХДС, Наталі Луазо, ексміністерка з європейських питань Франції, і Даліп Сінгх, колишній заступник радника з нацбезпеки США та експерт із санкцій при президенті Джо Байдені – об’єдналися і звернулися з відповідною заявою. Вони наполягають на тому, що ЄС має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії під контроль нової структури Євросоюзу.
За словами Крамп-Карренбауер, це дозволить зняти побоювання Бельгії щодо «російського примусу». Вона пояснює, що зараз існує «вікно можливостей», адже війна Росії зайшла у глухий кут, російські НПЗ горять, а колишній прем’єр Угорщини Віктор Орбан, якого називають «троянським конем Москви в ЄС», втратив вплив.
Колишні чиновники вважають, що передача активів зміцнить переговорну позицію України. «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати війну, доки у України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», – зазначила Крамп-Карренбауер.
Вони також попереджають, що без таких дій у 2027 році, коли закінчиться кредитна допомога в 90 млрд євро, Україна зіткнеться з серйозними труднощами, а позиції Путіна посиляться. Крім того, існує ризик, що після президентських виборів у Франції, де може перемогти Марін Ле Пен, країна перестане бути важливим союзником України.
Ще одним аргументом є те, що заморожені активи можуть стати об’єктом впливу не лише Путіна, а й колишнього президента США Дональда Трампа. За даними FAZ, у неофіційному «мирному плані» з 28 пунктів, погодженому переговорниками восени 2025 року, передбачено, що 100 млрд євро з цих активів мають бути інвестовані у відновлення України під американським керівництвом, при цьому 50% прибутку отримають США, а решта коштів піде на російсько-американські проєкти.
Крамп-Карренбауер підкреслила: «Деякі кажуть, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою і Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, вони будуть захищені від доступу Путіна чи Трампа». Це, на її думку, зміцнить позиції європейців і українців на майбутніх мирних переговорах.
Окрім того, використання коштів РФ для оборони України замість власних ресурсів ЄС може зняти критику ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», яка стверджує, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка їх нібито не стосується.