В Україні розпочалася розробка законопроєкту щодо регулювання штучного інтелекту (ШІ) у сфері медіа, щоб узгодити національне законодавство з європейським AI Act. Про це повідомив менеджер напряму штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації Олег Дубно під час круглого столу, організованого в «Укрінформі» громадськими організаціями «Жінки в медіа» та «Репортери без кордонів».
Учасниками заходу стали представники загальнонаціональних, регіональних і локальних медіа, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінцифри, Лабораторії цифрової безпеки та інші фахівці галузі. Вони обговорили етичні аспекти використання ШІ в редакціях, шляхи реагування на поширення ШІ-контенту в соцмережах і питання екологічного впровадження нових технологій у журналістиці.
Голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко звернула увагу на масове поширення діпфейк-відео із використанням образів українських журналісток. За її словами, організація вже передала перелік посилань на такі відео Центру протидії дезінформації при РНБО, що дозволило заблокувати їх у TikTok.
Регіональна менеджерка «Репортери без кордонів» Полін Мофре наголосила, що ШІ може бути використано не лише журналістами, а й проти них. Вона підкреслила важливість навчання журналістів працювати з новими технологіями відповідно до професійних стандартів, а не повної заборони ШІ. Спільно з «Жінки в медіа» організація розробила шаблон політики використання ШІ в редакціях, який вже впровадили кілька українських медіа.
«Головним має бути принцип, де людина є на початку цього процесу, людина є вкінці, тобто якими би технологіями ми б не користувалися, маємо контролювати їх живим інтелектом, людськими ресурсами», — зазначила радниця голови правління Суспільного мовлення Ангеліна Карякіна, розповідаючи про досвід філіппінського мовника Rappler.
Юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва нагадала, що в Україні вже існує базове регулювання щодо захисту інтелектуальної власності для згенерованих комп’ютерними системами об’єктів. Вона також підкреслила, що чинні законодавчі обмеження щодо мови ворожнечі та захисту дітей поширюються і на ШІ-контент.
Керівниця етико-правового напряму проєкту «Сяйво» Олена Андрієнко розповіла про виклики у навчанні української великої мовної моделі, зокрема щодо чутливої лексики. Вона наголосила, що використання національної моделі є питанням державної безпеки.
Начальник відділу аналітичної роботи Нацради Дмитро Швидченко звернув увагу на необхідність чіткого визначення меж застосування ШІ в медіа та навів приклад Румунії, де під час виборів було зафіксовано 25 тисяч акаунтів, що поширювали діпфейки на користь кандидатів.
У червні 2026 року стало відомо, що в Україні готують профільний євроінтеграційний закон про штучний інтелект, який Мінцифри планує синхронізувати з AI Act ЄС. Також повідомлялося, що українську велику мовну модель «Сяйво» планують зробити публічною у січні 2027 року.

