У 2027 році уряд не розглядає можливість повернення масштабних податкових пільг для бізнесу, які діяли після початку повномасштабної війни. Про це повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, посилаючись на значну роль податкових надходжень у формуванні бюджету.
За словами Гетманцева, податкові надходження забезпечують близько третини всіх видатків бюджету. Тому сценарій, за якого держава знову суттєво знизить податкове навантаження на підприємців, наразі не розглядається.
Щодо можливого підвищення податків, Гетманцев зазначив, що уряд не планує збільшувати податкове навантаження для бізнесу на 1%. Раніше обговорювалася ідея підвищення стандартної ставки ПДВ на 1–1,5 відсоткового пункту — до 21–21,5%, що могло б принести додатково близько 50 мільярдів гривень на рік. Однак, за підсумками обговорень, таке підвищення не планується.
"Підвищення податків для бізнесу на 1% не розглядається", — заявив Данило Гетманцев.
Як альтернативу збільшенню податкового навантаження, Гетманцев розраховує на зростання надходжень завдяки детінізації економіки. Йдеться про боротьбу зі схемами ухилення від сплати податків і виведення бізнесу з тіні. За його оцінкою, у 2026 році обсяг тіньової економіки становитиме близько 1 трильйона гривень. Повна детінізація, за словами Гетманцева, потребує кількох років.
У 2023 році додаткові надходження від детінізації склали близько 1,5 мільярда доларів, у 2024 році — близько 2,5 мільярда доларів. Проте у 2026 році очікується зменшення цього ресурсу приблизно на 1 мільярд доларів порівняно з попереднім роком.
Серед основних схем ухилення від сплати податків дослідження називає:
- виплату зарплат "у конвертах";
- порушення митних правил і контрабанду;
- корупційні схеми на кордоні;
- нелегальний продаж підакцизних товарів і контрафакту;
- мінімізацію ПДВ;
- приховування реальних обсягів продажів;
- виведення прибутку в офшори;
- зловживання податковими пільгами та спеціальними режимами;
- ведення діяльності без офіційної реєстрації;
- схеми з оподаткуванням нерухомості.
Найбільші втрати бюджету спричиняють неофіційні виплати працівникам: у 2025 році зарплати "в конвертах" могли коштувати державі від 237 до 262 мільярдів гривень.