Більшість українців підтримують рівні права для ЛГБТК+ спільноти, однак ставлення до окремих аспектів цих прав залишається неоднозначним. Про це свідчать результати низки соціологічних досліджень, проведених у 2023–2026 роках Центром Разумкова, КМІС, ГО «Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права» та іншими організаціями.
За словами Дмитра Бойка, кандидата соціологічних наук і завідувача кафедри політичної соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, на початку 2026 року 83% дорослих мешканців підконтрольних Україні територій підтримали б вступ країни до ЄС. Водночас, за даними КМІС, у період повномасштабної війни зросла частка тих, хто позитивно ставиться до ЛГБТ-людей (на 6%), і зменшилася кількість негативно налаштованих (також на 6%). Проте позитивно налаштованих (18,6%) все ще менше, ніж негативно (33%), а більшість (45%) залишаються байдужими.
Одним із чинників такої динаміки є висвітлення участі ЛГБТК+ у Силах оборони України. За дослідженням ГО «Українські ЛГБТ+ військові та ветерани за рівні права» (листопад 2024 року), 71,8% дорослого населення погоджуються, що ЛГБТК+ беруть участь в обороні країни нарівні з гетеросексуальними. Свіже опитування КМІС (травень-червень 2026 року) показало, що 69,7% населення позитивно ставляться до участі ЛГБТ-людей у захисті України від російської агресії.
Водночас, коли мова заходить про конкретні права, консенсус зникає. Лише 37% українців підтримують легалізацію одностатевих шлюбів (дані Групи Рейтинг, серпень 2023 року), 42% — проти, 22% — не визначилися. Цивільні партнерства сприймаються краще: 54% готові підтримати таке право для одностатевих пар, а 57% — для соціального захисту військовослужбовців ЛГБТК+. Питання усиновлення дітей одностатевими парами розділило суспільство майже навпіл: 46% — за, 42% — проти, 12% — не визначилися.
Дослідження також виявляють різницю у сприйнятті різних груп ЛГБТК+: лесбійки, геї та бісексуали, які беруть участь у спротиві, інтегруються в національний наратив, тоді як трансгендерні особи досі сприймаються як група ризику. Крім того, на ставлення до ЛГБТК+ впливають релігійні, вікові, гендерні, територіальні та інші фактори.
Як зазначають дослідники, український вимір європейських цінностей — це процес, у якому підтримка абстрактної рівності часто стикається з опором на рівні конкретних інститутів і практик. Проєкт ValEUs, в межах якого проведено це дослідження, покликаний вивчати ці виклики євроінтеграції та цінностей.
