12 серпня Україна відзначає День молоді на тлі гострої демографічної кризи: кількість молодих людей у країні стрімко зменшується, а відтік за кордон перевищує повернення. За даними Інституту демографії, минулого року в Україні проживало близько 700 тисяч чоловіків віком 18–22 роки, більшість із яких — студенти, а до ринку праці залучено лише 200–300 тисяч із цієї групи. Частка молодих чоловіків у загальній кількості економічно активного населення становить лише 2–3%, повідомляє Центр економічної стратегії.

Точної статистики щодо кількості молоді, яка скористалася дозволом на виїзд, немає, оскільки Державна прикордонна служба таку інформацію не веде. Однак польські прикордонники зафіксували майже 53 тисячі перевірок українців віком 18–22 роки на кордоні з 28 серпня по 28 вересня 2025 року, з яких майже 40 тисяч — на в’їзд до Польщі. За опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", проведеним у березні, 68% молоді, яка залишилася в Україні, не хочуть емігрувати, але 29% розглядають таку можливість, а серед вікової групи 14–24 роки таких уже 37%.

Головними причинами міграції молоді називають бажання матеріального добробуту (47%), військові дії (39%), відсутність можливостей для роботи (35%), загрозу життю (24%) та бажання отримати новий досвід (23%). Ще 18% вказують на відсутність реальної демократії та законності. Для повернення молоді найважливішими умовами є безпека й стабільність (77%), розвиток економіки (49%) та перспективи працевлаштування (43%).

Провідна наукова співробітниця Інституту демографії Світлана Аксьонова зазначає, що відтік молоді — це спроба зберегти життя та інвестувати у власний розвиток, але лише за умови повернення цієї молоді Україна отримає вигоду від їхніх нових знань і досвіду. "Якщо ця молодь повернеться в новій якості — зі знаннями, змінами, хорошою професією з Європи, і ці європейські напрацювання вона привезе в Україну, виграють усі", — наголошує Аксьонова. Водночас, якщо після війни умови в країні не зміняться, існує ризик, що молодь не повернеться, і це стане втратою для держави.

Демографічна ситуація ускладнюється й тим, що народжуваність в Україні стрімко падає, а кількість людей репродуктивного віку зменшується. За словами Аксьонової, багато жінок, особливо вагітних, виїжджають за кордон, щоб безпечно пережити зиму та забезпечити кращі умови для себе й дітей. "Можна припустити, що зменшення кількості новонароджених у першому півріччі 2026 року зумовлене також відтоком вагітних жінок саме через такі труднощі", — зазначає вона.

Якщо молодь не повернеться, дефіцит робочої сили доведеться компенсувати залученням іноземних фахівців, що може вплинути на культурну ідентичність країни. "Перше питання — повернення молоді, а друге — як зберегти ідентичність, якщо є потреба залучати іноземних фахівців", — підкреслює Аксьонова.