Український бізнес, зокрема великі компанії, зазнає значних втрат через російські ракетні та дронові удари. Як повідомила співзасновниця «Епіцентр К» Галина Герега, понад 30 об'єктів компанії повністю знищено або пошкоджено, що становить понад мільйон квадратних метрів площ та збитки на суму понад 1 мільярд доларів.

Герега наголосила, що лише за останній місяць компанія втратила 7000 робочих місць. Вона підкреслила, що компанія самостійно бореться з наслідками атак, але масштаби руйнувань такі, що без підтримки держави швидке відновлення неможливе. За її словами, бізнесу потрібні довгострокові кредити та страхування військових ризиків.

«Лише за останній місяць, коли особливо жорстоко б'ють по бізнесу, ми втратили 7000 робочих місць. Для мене це найболючіше питання. Адже люди — це найцінніше, що є у кожного з нас», — заявила Галина Герега.

За даними Міністерства економіки та довкілля, у 2026 році загальні збитки бізнесу в Україні оцінюються у 10 мільярдів доларів. Крім того, знищено понад 50% складів по країні.

Перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук зазначив, що ліквідності банківської системи недостатньо для повного покриття потреб економіки у відновленні. Програма державного кредитування «5-7-9» стала важливим інструментом підтримки малого та середнього бізнесу, але її ресурси обмежені, а у 2025 році вона сфокусована лише на проблемних регіонах. За межами цієї програми кредити бізнесу в гривні зросли майже на 50%.

Ніколайчук підкреслив, що великому бізнесу, який не підпадає під пільгові програми, потрібні «великі і довгі гроші». Він також звернув увагу, що підвищення податку на прибуток банків до 50% може негативно вплинути на здатність банків фінансувати відновлення економіки.

Голова міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач погодився, що повернення підвищеної ставки податку суперечить логіці швидкого відновлення, оскільки ефективність для бюджету була б вищою, якби ці кошти залишалися в бізнесі.

Міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко заявив, що держава вже розширила програму страхування від воєнних ризиків, включивши до переліку територій з підвищеним ризиком Київ і Київську область, а також розширила перелік майна, за яке бізнес може отримати компенсацію. Водночас він визнав, що цього недостатньо через обмеженість фіскальних ресурсів і недоотримання доходів бюджету.

Кравченко вважає, що одним із рішень може стати запуск масштабного механізму військового страхування з державною підтримкою. Для наповнення відповідного фонду держава розглядає можливість підвищення ПДВ на 1 відсотковий пункт.