Українські правозахисні організації звернулися до Всесвітньої організації охорони здоров'я із закликом втрутитися у ситуацію з катуваннями українських полонених, до яких, за їхніми даними, причетний медичний персонал Росії. Про це повідомили Центр громадянських свобод і коаліція українських правозахисних організацій, спираючись на свідчення звільнених військовополонених, цивільних та медиків, а також на результати дослідження «Анатомія катувань: свідчення про катування та жорстоке поводження з боку медичного персоналу в російському полоні».
У дослідженні зазначається, що у місцях утримання українців систематично не надавали базової медичної допомоги, ігнорували тяжкі поранення та захворювання, принижували гідність полонених і приховували факти насильства. Зібрані свідчення вказують на безпосередню участь російських медиків у катуваннях і жорстокому поводженні, що в окремих випадках призводило до смерті військовополонених та цивільних.
Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук підкреслила, що свідки розповідали про надання медичної допомоги лише під час допитів і катувань, коли медики приводили жертв до тями, щоб продовжити знущання.
«Свідки розповідали, що бачили надання медичної допомоги лише під час допитів і катувань. Коли жертви втрачали свідомість від болю, ці "медики" приводили їх до тями, щоб жорстоке випробування могло продовжуватися», – заявила Матвійчук.
Постійний експерт Центру громадянських свобод Олег Мартиненко наголосив, що кількість свідчень не дозволяє розглядати такі випадки як поодинокі порушення, а участь у документуванні українських військових медиків підтверджує професійну оцінку ситуації. За його словами, це свідчить про цілеспрямовану державну політику РФ.
У дослідженні також зафіксовано порушення міжнародних стандартів медичної етики, зокрема Женевської декларації, Міжнародного кодексу медичної етики Всесвітньої медичної асоціації та норм Третьої Женевської конвенції.
Вимоги правозахисників до ВООЗ
Правозахисники закликали ВООЗ сприяти створенню змішаних медичних комісій відповідно до Третьої Женевської конвенції для незалежної оцінки стану здоров’я військовополонених та визначення підстав для їхньої негайної репатріації. Серед інших вимог:
- посилення міжнародного моніторингу місць утримання українців за участю Міжнародного комітету Червоного Хреста, структур ООН і незалежних медичних організацій;
- документування випадків причетності медичного персоналу до катувань;
- встановлення відповідальних осіб;
- забезпечення доступу незалежних експертів до місць утримання;
- посилення міжнародних зусиль для негайного звільнення тяжкохворих і тяжкопоранених полонених.
Звернення підписали Центр громадянських свобод, Міжнародний центр української перемоги, мережа захисту національних інтересів АНТС, організація «Військові медики України», а також державні установи, медичні академії та об’єднання родин полонених.
У звіті також йдеться про тривалі наслідки полону для звільнених українців. Анастасія Савова, донька звільненого військовослужбовця Олександра Савова, зазначила, що навіть після повернення додому наслідки пережитого можуть супроводжувати людину все життя. Олександр Савов провів у російському полоні понад 1000 днів і повернувся в Україну 19 березня 2025 року, але 16 листопада того ж року помер від серцевої недостатності у віці 46 років.
У серпні в Україну повернулися 103 захисники, а на День Незалежності ще 10 військових, які тривалий час вважалися зниклими безвісти після боїв на Донецькому напрямку, були звільнені через Білорусь.