Українські виробники лікарських засобів можуть втратити доступ до ринку Узбекистану з 2027 року через зміни у правилах сертифікації. Як повідомляє "Економічна правда", йдеться про скасування дистанційних інспекцій заводів, що унеможливлює поновлення сертифікатів GMP для українських компаній.
Узбекистан є ключовим експортним ринком для української фармацевтики: на нього припадає близько 30% валютних надходжень галузі, а кожна десята упаковка ліків у цій країні — українського виробництва. За даними GR-директорки компанії "Фармак" Євгенії Піддубної, лише за перше півріччя 2026 року експорт до Узбекистану сягнув 114 млн доларів. Для трьох із п’яти найбільших виробників України цей напрямок є головним.
Зміни у правилах сертифікації передбачають, що з 2027 року узбецькі інспектори мають особисто відвідувати українські заводи, щоб підтвердити якість виробництва. Однак через безпекові ризики, пов’язані з війною, такі візити раніше проводилися дистанційно. Тепер цей формат скасовується, і більшість українських виробників можуть не встигнути поновити свої сертифікати. Деякі компанії, як-от "Дарниця", змогли продовжити дію сертифікатів до 2029 року, але для інших дедлайни спливають вже у 2026–2027 роках.
Виробники зверталися до Офісу президента, МЗС та МОЗ України з проханням втрутитися у ситуацію на міждержавному рівні. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга направив листа своєму узбецькому колезі, а посольство України в Узбекистані провело переговори з місцевим регулятором. За даними МЗС, узбецька сторона погодилася на інспекції за умови гарантій безпеки, трансферу та супроводу. Однак, як зазначають учасники ринку, остаточного практичного рішення досі немає, і питання має бути погоджене на рівні Адміністрації президента Узбекистану.
"Безпековий фактор, який був основною причиною неготовності узбецьких спеціалістів здійснювати виїзди, подолано на рівні принципової домовленості", — йдеться у відповіді МЗС України.
На ринку Узбекистану Україна конкурує з Індією, Росією, Туреччиною, Китаєм і Білоруссю. Якщо українські поставки припиняться, звільнену нішу можуть швидко зайняти інші постачальники, насамперед Росія та Індія. Виробники наголошують, що повернути втрачену частку ринку буде складно, а експорт до Узбекистану дозволяє утримувати ціни на ліки в Україні та зберігати робочі місця. У разі втрати ринку можливе скорочення персоналу, зростання цін і зникнення з ринку малорентабельних препаратів, що негативно вплине на українських пацієнтів.
