У 2025 році деревообробна та меблева промисловість України експортували продукції на 2,7 млрд доларів і сплатили майже 30 млрд грн податків, однак наявні виробничі потужності використовуються лише наполовину. Про це свідчить оцінка Мінекономіки на початку 2026 року.
Основними причинами недозавантаження галузі є нестача працівників, перебої з енергопостачанням, а також низка факторів, що залежать від державної політики. Серед них — затримки з лісовпорядкуванням, обмежені обсяги деревини на ринку, складнощі біржової торгівлі та невиконання укладених договорів. Підприємства змушені інвестувати у власну генерацію, автоматизацію та нові виробничі лінії, але для окупності вкладень їм потрібне стабільне і передбачуване постачання сировини.
Інвестиції та виробничі проєкти
Попри воєнний стан, компанії продовжують вкладати кошти у глибшу переробку деревини. Зокрема, у 2023–2026 роках відкрилися нові цехи та заводи таких виробників, як "Уніплит", Kronospan, "Аккорд Імпорт" і AMF. Інвестиції в окремі проєкти сягали 200 млн євро, а після запуску нових виробництв створюються сотні робочих місць. За оцінкою галузевих асоціацій, тонна готових виробів із деревини у 2025 році коштувала в середньому у 5,3 раза дорожче за сировину.
"Щоб інвестиція окупилася, підприємству потрібне передбачуване постачання деревини за обсягом, сортиментом і графіком."
Біржова торгівля і проблеми ринку
З 2021 року державну деревину продають на ліцензованих товарних біржах, що забезпечило відкритість торгів та конкурентне ціноутворення. Однак біржа працює лише з ресурсом, який уже заготовлено і виставлено на продаж. Вона не компенсує затримок із лісовпорядкуванням чи скорочення пропозиції. Для стабільної роботи ринку необхідна послідовна взаємодія між лісовпорядкуванням, продажем і виконанням біржових договорів.
Втрати ресурсів і пропозиції галузі
Війна призвела до втрати частини лісового фонду: близько 800 тис. га лісів залишаються в окупації, ще 450 тис. га — потенційно заміновані. Водночас управлінські рішення можуть розблокувати додаткові ресурси. Мінекономіки в липні 2026 року оцінило, що спрощення дозвільних процедур дозволить додати до 1,5 млн м³ деревини на рік.
Галузеві асоціації запропонували уряду п'ять рішень для покращення ситуації:
- Провести інвентаризацію лісовпорядкування та затвердити графік розроблення документів
- Переглянути застосування постанови №865 щодо залишків деревини на лісосіках
- Запровадити механізм перегляду стартових цін і оперативно продавати непродану деревину
- Встановити однакову відповідальність продавця і покупця за виконання біржових договорів
- Розділити біржові збори порівну між сторонами
Вимоги ЄС та перспективи
З 30 грудня 2026 року для експорту до ЄС діятимуть нові вимоги щодо простежуваності походження деревини (EUDR). Українські компанії мають підтверджувати законність сировини та її геолокацію. У Верховній Раді вже зареєстровано відповідний законопроєкт, а галузь очікує на створення єдиної системи простежуваності від лісорубного квитка до готового виробу.
Для подальшого розвитку деревообробної галузі необхідно забезпечити прозорість і передбачуваність на всіх етапах — від лісовпорядкування до виконання біржових договорів. Збереження мораторію на експорт необробленої деревини залишається важливим до завершення бойових дій.