Через 85 років після масових розстрілів у Бабиному Яру українці разом із представниками міжнародної спільноти вшановують пам’ять жертв трагедії, наголошуючи на важливості збереження історичної правди. Про це повідомив Український інститут національної пам’яті.
Масові вбивства у Бабиному Яру розпочалися наприкінці вересня 1941 року. За перші два дні нацисти стратили понад 33 тисячі євреїв — цивільних мешканців Києва, серед яких були жінки, діти та літні люди. Загалом за роки окупації ця місцевість стала братською могилою для понад ста тисяч людей: євреїв, ромів, пацієнтів психіатричної лікарні, українських підпільників, військовополонених та всіх, хто чинив опір нацистській владі.
До 85-х роковин трагедії на території Національного історико-меморіального заповідника традиційно збираються представники різних релігійних конфесій, дипломати, урядовці та громадяни. Центральною подією стає міжрелігійний молитовний захід, під час якого священнослужителі моляться за душі загиблих. Водночас протягом дня для відвідувачів відкрита Символічна синагога «Місце для роздумів» — простір для тихої молитви та споглядання.
Біля меморіалів у Києві, зокрема біля «Менори» та пам’ятника розстріляним дітям, люди залишають живі квіти, лампадки та камінці, дотримуючись єврейської традиції пам’яті. Інститути пам’яті, музеї та дослідники презентують архівні документи, перевидання спогадів очевидців і освітні проєкти, щоб донести правду про трагедію до молодого покоління.
«Масові поховання в Бучі, Ізюмі, Маріуполі, Ірпені, Бородянці, Херсоні та інших містах стали новими незагойними ранами на карті країни, нагадавши світові, що непокаране абсолютне зло завжди повертається», — йдеться у повідомленні Українського інституту національної пам’яті.
У нинішніх умовах війни пам’ять про Бабин Яр набуває особливого значення для українського суспільства, яке гостро відчуває ціну людського життя та важливість боротьби за справедливість і людяність.