1 жовтня Україна та Угорщина досягли домовленості щодо документа, який має вирішити одне з ключових питань у відносинах між двома країнами. За даними LIGA.net, фінальні формулювання погоджували до останнього моменту: ще за два дні до підписання сторони обговорювали головну цифру, яка була предметом суперечки.

Як повідомляє редакція, Україна погодилася на певні умови, водночас відмовившись від інших, що дозволило сторонам знайти компроміс. Деталі документа не розкриваються, однак наголошується, що це рішення може суттєво вплинути на подальші відносини Києва та Будапешта.

"Останні два дні дописували до ночі" — зазначає джерело, підкреслюючи напруженість і складність переговорного процесу.

За словами глави МЗС Андрія Сибіги, ключовою темою домовленостей стали зміни до закону про освіту, які стосуватимуться всіх національних меншин в Україні, зокрема й угорської. Він повідомив, що вже підготовлено проєкт відповідного закону, і очікується спеціальна сесія Верховної Ради для його розгляду разом з іншими євроінтеграційними ініціативами. Сибіга також підкреслив, що ці зміни мають розблокувати подальший рух України до Європейського Союзу.

Джерела повідомляють, що законопроєкт вже внесено до парламенту, і для його ухвалення є необхідна підтримка депутатів, включно з тими, хто раніше скептично ставився до змін у мовному законодавстві. Зокрема, навіть Володимир В'ятрович, який раніше обережно ставився до поступок у мовних питаннях, заявив про готовність підтримати ці зміни.

Прийняття цього закону дозволить Угорщині зняти вето на відкриття двох кластерів у переговорах про вступ України до ЄС. Очікується, що це рішення буде реалізовано вже 13 жовтня, а до кінця року планується відкрити всі кластери, як повідомив віцепрем'єр Всеволод Ченцов.

Досягнута домовленість стала можливою після періоду загострення у відносинах, коли дипломатичний конфлікт між Києвом і Будапештом досяг піку, зокрема через дії угорського прем'єра Петра Мадяра, який публічно звинувачував Україну та навіть розірвав домовленість між Нафтогазом і угорською MOL щодо нафтових сховищ. Водночас сторони змогли перейти до конструктивного діалогу та погодити план виходу з кризи, який передбачає взаємні гарантії виконання зобов'язань.

Окрім змін у сфері освіти, домовленості між Україною та Угорщиною охоплюють також питання культурної автономії для угорської громади на Закарпатті та можливість призначення її представника у Верховній Раді. Загалом, як стало відомо, сторони погодили 11 пунктів, що включають як освітні, так і конституційно-політичні аспекти співпраці.

Очікується, що досягнута домовленість матиме наслідки для життя мешканців регіону, бізнесу та ухвалення рішень на міждержавному рівні. Документ також може вплинути на подальший розвиток співпраці між Україною та Угорщиною щодо питань, пов’язаних із Закарпаттям. Водночас сторони залишаються обережними, оскільки рівень довіри між Києвом і Будапештом залишається низьким, і подальший прогрес залежатиме від виконання досягнутих домовленостей. Учасники переговорів визнають, що ризик зриву домовленостей зберігається, зокрема через можливі зовнішні впливи, однак наразі план вважають реалістичним.