Україна та Сполучені Штати підписали першу угоду в межах спільного інвестиційного фонду, створеного для розвитку видобутку корисних копалин. Про це повідомив керівник інвестиційного відділу Американської корпорації міжнародного розвитку (DFC) Конор Коулман.

За його словами, на початковому етапі фонд зосередиться на проєктах із видобутку на ранніх стадіях. Тимчасовими та стратегічними цілями визначено родовища рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію. Коулман наголосив, що ці ресурси входять до переліку критично важливих для США, що повністю відповідає пріоритетам американської адміністрації. Інвестиції мають також засвідчити підтримку Вашингтона Києву під час тривалої війни проти Росії.

Перша угода у сфері критичних мінералів передбачає інвестиції на суму 30 мільйонів доларів у спільну інвестиційну платформу з BGV Group, заснованою Геннадієм Буткевичем — співвласником мережі АТБ. Загалом портфель проєктів фонду після нових домовленостей становить близько 70 мільйонів доларів, а від моменту запуску фонд уже уклав шість угод. За даними офіційних осіб, усі прибутки фонду протягом перших 10 років будуть реінвестовані в Україну. Також розглядається можливість зарахування американської військової допомоги як внесків до фонду.

"Для українського народу дуже важливо, щоб ми інвестували саме зараз", — підкреслив Коулман.

Окрім цього, ще два нові проєкти спрямовані на зміцнення українських електромереж та систем опалення після посилення атак на ключову інфраструктуру. Як зазначає DFC, ці ініціативи доповнять майже 100 мільйонів доларів кредиту, який корпорація погодилася надати енергетичній компанії ДТЕК. Кошти спрямують на нову акумуляторну систему, що забезпечить резервне електропостачання приблизно для 600 тисяч українських домогосподарств до двох годин. Проєкт також матиме доступ до капіталу у разі збитків. Відомо, що акумуляторну систему ДТЕК відкрив у співпраці з американською компанією Fluence Energy Inc., яка надала 698 батарей Gridstack. Система має потужність 200 мегават і допоможе стабілізувати енергомережу у Київській та Дніпропетровській областях.

Крім того, фонд придбає частку в когенераційній платформі для виробництва тепла та електроенергії. Вона призначена для створення та експлуатації низки «енергетичних хабів», які мають відновити пошкоджені системи тепло- й електропостачання домогосподарств.

Олексій Соболєв, заступник керівника Офісу президента, наголосив, що ці інвестиції підвищують довіру інвесторів до України та створюють нові можливості для розвитку українських компаній. Міністр фінансів США Скотт Бессент зазначив, що ці проєкти є втіленням домовленостей, досягнутих у квітні 2025 року.

Що відомо про фонд

Спільний інвестиційний фонд було створено у межах угоди про корисні копалини, яку Україна та США підписали у квітні минулого року за ініціативи президента США Дональда Трампа. Діяльність фонду зосереджена на п’яти стратегічних секторах:

  • видобуток корисних копалин
  • оборона
  • енергетика
  • інфраструктура
  • суміжні галузі

Наразі організація активно шукає додаткові кошти для розширення інвестиційних можливостей.

Контекст угоди

Угода між Україною та США про створення Американо-українського інвестиційного фонду відновлення також відома як угода про рідкоземельні метали або критичні мінерали. Вона передбачає спільне залучення інвестицій у розробку українських родовищ стратегічних ресурсів, серед яких літій, титан, графіт, уран, а також нафта і газ.