У нічний час українські дрони, підготовлені екіпажами з використанням малопомітного освітлення, вирушають у глибокі рейди на окуповану територію Луганщини, що понад 320 кілометрів від старту. Як повідомляє The Guardian, такі операції стали звичними для підрозділів на кшталт 413-го полку дронів Raid, який використовує українські FP-2 — безпілотники з розмахом крил 6 метрів і понад 100 кг вибухівки.

За словами одного з командирів Raid із позивним Skipper, ще два роки тому екіпаж міг виконати лише дві місії на тиждень, а нині — удесятеро більше. Він підкреслює, що дистанційна війна не означає безпечну: «Можливо, ти не бачиш ворога на власні очі, але це дуже небезпечна гра».

FP-2 призначені для ударів по укріплених цілях і порушення логістики росіян. Завдяки таким атакам, за оцінками західних чиновників, темпи російського наступу сповільнилися: у серпні Росія просунулася лише на 90 кв. км, тоді як рік тому — на 505 кв. км, а втрати особового складу перевищують поповнення на 6 тисяч щомісяця.

Розвиток дронових технологій

Українські підрозділи БПЛА, зокрема Raid, співпрацюють із військами на передовій та спецпризначенцями. Масовані атаки, як-от удар по Московському нафтопереробному заводу у вересні, координуються кількома групами одночасно. За словами експертів, Україна прагне запускати до 1 000 дронів за ніч, створюючи «оркестр», де дешевші апарати прокладають коридори для ударних.

Сестринський FP-1, дальністю до 2 900 км, неодноразово атакував склади, НПЗ та інші об’єкти в Росії, що, за даними Міжнародного енергетичного агентства, спричинило падіння видобутку нафти на 7,7% за рік і утримання високих відсоткових ставок.

Російські удосконалення і наслідки для цивільних

Росія модернізувала свої дрони, додавши реактивні двигуни до моделей Shahed (Geran-2), створивши швидші Geran-4 і Geran-5, а також нову крилату ракету Banderol. Очікується, що у 2027 році Росія виготовить 36 000 реактивних Shahed, 10 000 Banderol і стільки ж дешевих ракет Dan-T — усі вони можуть бути використані для ударів по енергетичній інфраструктурі України взимку.

Нові російські дрони, оснащені китайськими двигунами Telefly, перевершують за швидкістю українські перехоплювачі. Ефективність збиття Shahed впала з понад 90% до 60% для нових моделей. У серпні та вересні ці дрони вражали ринок у центрі Києва, склади, АЗС та навіть будівлю СБУ, що призвело до загибелі десятків людей і руйнувань.

Втрати та виклики

За даними ООН, у перші вісім місяців 2026 року в Україні загинули 2 222 цивільних — більше, ніж за весь 2025-й. У серпні загинуло 368 осіб в Україні та ще 113 у Росії. Українські склади, поштові та торговельні об’єкти були атаковані щонайменше 32 рази, а російські — 17 разів.

Експерти зазначають, що Росія має перевагу у різноманітності озброєнь, розгалуженій ППО та стійкості суспільства до тривалого тиску, тоді як Україна відчуває економічний тиск і потребує додаткових £40 млрд на оборону наступного року. Водночас війна продовжує ескалувати, але жодна зі сторін не наблизилася до перемоги.