Українські удари по російській паливній інфраструктурі спричинили найгострішу паливну кризу в Росії за останні десятиліття, що підриває неформальний "суспільний договір" між Кремлем і населенням, повідомляє французька газета Le Monde.
Зокрема, 6 липня українські безпілотники атакували Омський нафтопереробний завод (НПЗ), найбільший у Росії, через що його роботу було призупинено. Ці удари по НПЗ, паливних базах і танкерах по всій країні призвели до довгих черг на автозаправках, зростання цін на пальне та активізації чорного ринку. Російська влада наразі не може швидко стабілізувати ситуацію.
Економіст Європейського гуманітарного університету Миколай Кульбака пояснює, що атаки на великі НПЗ, зокрема в Омську та Ярославлі, виявили критичну вразливість внутрішньої логістики. За його словами, швидко переорієнтувати постачання на залізницю практично неможливо, а імпорт пального, зокрема з Індії, не здатен оперативно вирішити проблему.
Дослідник Вільного університету Берліна Андрій Яковлєв звертає увагу на психологічний чинник: влада приховує реальні масштаби атак і стримує ціни на бензин, через що населення скуповує пальне про запас, що лише посилює дефіцит.
Окрім паливної кризи, Le Monde описує загальне погіршення стану російської економіки. Провідна економістка Інституту економік, що розвиваються, Банку Фінляндії Гелі Сімола зазначає, що цього року економічне зростання сповільнилося, а бюджетний дефіцит суттєво збільшився. Водночас, за її оцінкою, негайна економічна чи фінансова криза малоймовірна. "Росія поки що може фінансувати й підтримувати свої операції в Україні, хоча їй доведеться ухвалювати дедалі складніші рішення", – каже вона.
У публікації також згадується доповідь європейських спецслужб, яка попереджає про ризики банківської кризи в Росії через накопичення проблемних кредитів, масові банкрутства малого та середнього бізнесу та високу залежність банків від кількох великих позичальників. Новий пакет санкцій ЄС, що готується у липні і буде спрямований проти російських банків і криптовалютних мереж, може посилити фінансовий тиск на країну.
Історик Норман Дейвіс, якого цитує УНІАН, вважає, що війна проти України стала стратегічним провалом для Володимира Путіна і може пришвидшити розпад Росії. Він наголосив, що спроби Кремля відновити імперію зазнали невдачі, а сучасна армія РФ виявилася слабшою за радянську. За його словами, Росія дедалі більше залежить від Китаю, і Далекий Схід може стати точкою початку нового етапу розпаду держави.