В Україні за останні місяці з’явилося одразу кілька власних мовних моделей і ШІ-інструментів, що формують національну екосистему штучного інтелекту. Серед основних проєктів — платформа Lapathoniia, модель MamayLM, державна ініціатива «Сяйво» та військова система «Марічка».

Карта українських ШІ-проєктів

Lapathoniia — це платформа, яка надає доступ до різних українських великих мовних моделей (LLM) через єдиний чат-інтерфейс Lapathoniia Chat або API. Проєкт розвивається приватною командою у співпраці з кафедрою систем штучного інтелекту Львівської політехніки. Наразі через Lapathoniia Chat доступні дві українські моделі — MamayLM і LapaLLM (по 12 млрд параметрів), а інфраструктура розміщена в Україні. Сервіс працює у закритому бета-тестуванні й пропонує такі функції, як пошук в інтернеті, робота з документами та зображеннями, розпізнавання тексту, інтеграції з Prozorro і Держстатом, а також режим «Рада», де відповідь формують кілька моделей одночасно.

Модель MamayLM — це окрема розробка болгарського інституту INSAIT, адаптована для української мови на основі відкритої моделі Gemma 3 від Google. У червні 2026 року інститут представив MamayLM v2.0 у двох конфігураціях: 12B і 27B параметрів. За словами розробників, версія 27B — найбільша відкрита україномовна модель. INSAIT також запустив безплатний чат-бот Mamay AI Chat, який працює з текстом, зображеннями, аудіо та довгими документами. Після початкових технічних проблем із відображенням українських відповідей, розробники повідомили про їхнє усунення.

Державна модель «Сяйво» створюється Міністерством цифрової трансформації разом із компанією «Київстар» також на базі Gemma 3. Проєкт перебуває на етапі закритого бета-тестування, а після завершення розробки модель планують використовувати у сервісах «Дії» та інших державних цифрових продуктах.

У липні 2026 року Центральний науково-дослідний інститут Збройних сил України представив військову систему «Марічка» — ШІ-асистента для підтримки ухвалення рішень командирами. Система аналізує бойову обстановку, оцінює співвідношення сил, моделює сценарії та допомагає командирам приймати рішення за кілька хвилин замість багатьох годин. Водночас у ЗСУ підкреслюють, що остаточне рішення завжди залишається за командиром.

Навіщо Україні власні ШІ-інструменти

Експерти вважають, що Україні потрібні власні ШІ-розробки, попри наявність глобальних рішень на кшталт ChatGPT, Gemini чи Claude. Олександр Краковецький, CEO компанії DevRain, називає три основні переваги національних моделей:

  • нижча вартість для бізнесу та державних установ;
  • краще розуміння української мови й локального контексту;
  • цифровий суверенітет — незалежність від іноземної інфраструктури.

Водночас українські моделі компактніші за світові аналоги: MamayLM v2.0 має 12 і 27 млрд параметрів, тоді як провідні закриті моделі, як-от GPT чи Gemini, значно більші. Тому експерти радять порівнювати українські розробки з відкритими моделями подібного класу (Gemma, Llama, Phi), а не з найбільшими комерційними системами.

«Метою українських розробок є не створення прямого конкурента глобальним ШІ-гігантам, а вирішення завдань, де критично важливі локальний контекст, контроль над даними та можливість адаптації під конкретні потреби», — зазначає Олександр Краковецький.

Богдан Діденко, співзасновник Lapathoniia, розмежовує два сценарії використання: чат-інтерфейси для пересічних користувачів і API для бізнесу та держави. За його словами, такі сервіси дозволяють протестувати можливості українських моделей і зрозуміти їхню ефективність у реальних завданнях.

У підсумку, поява власних мовних моделей і ШІ-інструментів дає Україні більше контролю над даними, сприяє розвитку цифрового суверенітету та дозволяє враховувати мовні й культурні особливості, які часто ігноруються глобальними системами.