Росія активізувала атаки на торговельні судна, портову інфраструктуру та морські маршрути у Чорному й Азовському морях, що посилює ризики глобальної продовольчої кризи. Через це міжнародні ціни на пшеницю досягли найвищого рівня за два роки, а кукурудза, ріпак та інші сільськогосподарські товари також почали дорожчати, повідомляє Bloomberg.
За даними джерела, Росія та Україна значно активізували удари по торговельних суднах і портах у регіоні, що ставить під загрозу стабільність експорту зерна. У липні Москва посилила кампанію, почавши частіше атакувати вантажні судна та ключові українські зернові термінали у Чорноморську, Одесі та Південному. Через це Україна втратила приблизно третину потужностей для експорту зерна через Чорне море.
11 та 12 липня Росія атакувала порт Ізмаїл на Дунаї, який став одним із найважливіших альтернативних центрів експорту українського зерна після порушення традиційних чорноморських маршрутів. Україна станом на 20 липня завдала ударів по 183 балкерах і танкерах, пов’язаних із Росією, а також по двох ключових російських портах в Азовському морі, де Росія обмежила рух Донсько-Азовським каналом.
Перебої з постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку ускладнюють виробництво добрив і світову логістику, збільшуючи витрати на перевезення зерна. Це відбувається на тлі аномальної спеки в Європі та формування погодного явища Ель-Ніньйо, що створює додаткові ризики для врожайності. Країни Перської затоки забезпечують близько чверті світового експорту карбаміду, а Китай має значний вплив на глобальний аграрний ринок через виробництво фосфатів, азотних добрив, сірки та калію.
Аналітик Kpler Метт Дарраг зазначив, що пшениця з чорноморського регіону зазвичай є найдешевшою на глобальному ринку, тому перебої з її постачанням змушують покупців або скорочувати імпорт, або погоджуватися на вищу вартість продукції. Це може прискорити світову продовольчу інфляцію.
Світові запаси зерна поки що залишаються достатніми завдяки високим урожаям попередніх років, а Румунія, Болгарія та Сербія можуть частково замінити Україну й Росію як постачальників чорноморської пшениці. Для України ж зерно залишається одним із головних джерел іноземної валюти, тому порушення роботи чорноморських маршрутів негативно впливають і на економіку країни, знижуючи доходи фермерських господарств і збільшуючи транспортні витрати під час війни.