У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №16117, спрямований на протидію SLAPP-позовам — судовим справам, які використовують для тиску на журналістів та громадських активістів. Про це повідомив один із співавторів законопроєкту, депутат Ярослав Юрчишин із фракції «Голос».

За словами Юрчишина, цей документ має стати «ляпасом корупціонерам, а не журналістам та активістам» і є важливим кроком для захисту медіа та громадянського суспільства. Він також підкреслив, що ухвалення законопроєкту є вимогою ЄС і висловив сподівання, що його розглянуть у сесійній залі найближчим часом, а прийняття відбудеться до кінця року.

Юрчишин пояснив, що SLAPP-позови — це формально судові справи, які насправді мають на меті залякати, виснажити або змусити мовчати журналістів та активістів. Часто такі позови подають посадовці, яких підозрюють у корупції, щоб придушити роботу розслідувачів та громадських діячів.

Основні положення законопроєкту

Серед ключових змін, які пропонують законодавці:

  • Надати судам право відхиляти необґрунтовані позови на ранній стадії, навіть до залучення відповідача. Якщо справу закрито як SLAPP, позивач не зможе подати ідентичний позов повторно.
  • Якщо відповідач доведе, що справа пов’язана з його громадською діяльністю, обов’язок доводити обґрунтованість переходить до позивача.
  • Відповідач отримає право на безоплатну вторинну правову допомогу, тобто адвоката за рахунок держави.
  • Суд може зобов’язати позивача внести грошову заставу на початку розгляду справи; якщо позов визнають зловживанням, ці кошти підуть на оплату адвоката відповідача.
«Проблема “ляпасів” назріла вже дуже давно, Портнов, ще перебуваючи в Україні, кошмарив медійників порожніми позовами», — зазначив Юрчишин.

Він навів приклади останніх скандалів із позовами проти видання ZN.UA, а також згадав розслідування щодо 143 квартир брата директора ДБР. За словами депутата, для підготовки законопроєкту залучали журналістів, медіаюристів, експертів, представників органів влади та депутатів. Серед учасників роботи над документом — Платформа прав людини, Інститут масової інформації, Центр демократії та верховенства права, Національна спілка журналістів України, Міністерство культури, Офіс Омбудсмана, Лабораторія цифрової безпеки, BIHUS.Info та інші.

Юрчишин повідомив, що співавторами законопроєкту стали 25 народних депутатів. Документ вже отримав позитивні відгуки від експертів Ради Європи та представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Контекст: позов Борзих проти ZN.UA

Колишній заступник головного військового прокурора та один із підозрюваних у «справі адвокатів-хакерів» Дмитро Борзих подав позов до видання ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової через статтю «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів». Він стверджує, що у матеріалі міститься недостовірна інформація, а його ім’я не мало бути оприлюднене як підозрюваного. Водночас медіаюристка та адвокатеса Оксана Максименюк вважає, що публікація відповідає закону, а претензії Борзих мають ознаки SLAPP-позову.