У Росії частка тіньової зайнятості досягла 41% від загальної кількості працюючих, повідомила Служба зовнішньої розвідки України. За її даними, у січні–травні 2026 року в країні було 74,6 мільйона зайнятих, тоді як офіційно у штаті організацій перебувало лише 44,1 мільйона осіб. Різниця у 30,5 мільйона людей свідчить про масштабну неофіційну зайнятість.
Як зазначає розвідка, основна причина зростання тіньового сектору — висока вартість офіційного працевлаштування. Для роботодавця утримання штатного співробітника обходиться щонайменше на 43% дорожче за нараховану зарплату через податки та страхові внески. Зокрема, податок на доходи фізичних осіб становить від 13% до 22%, а страхові внески до соціального фонду — 30% у межах граничної бази та ще від 0,2% до 8,5% за травматизм. Натомість співпраця із самозайнятими не передбачає страхових внесків, а сам виконавець сплачує лише 6% податку на професійний дохід.
«За таких умов бізнес голосує гаманцем», — наголошують у Службі зовнішньої розвідки України.
Розвідка підкреслює, що платформна економіка — таксі, доставка, маркетплейси, аутсорсингові компанії — сприяє поширенню неофіційної зайнятості. У цих сферах дедалі частіше залучають виконавців як індивідуальних підприємців чи самозайнятих, що дозволяє компаніям скорочувати постійні витрати та перекладати соціальні й фінансові ризики на працівників. Водночас такі працівники залишаються без лікарняних, відпускних і пенсійних відрахувань у звичному вигляді.
Найбільший розрив між загальною та штатною зайнятістю фіксується у торгівлі, будівництві, обробній промисловості, сільському господарстві та на транспорті. Ці галузі характеризуються сезонними коливаннями попиту, високою плинністю кадрів і потребою швидко змінювати чисельність персоналу.
У розвідці зазначають, що якщо у 2023–2025 роках дефіцит кадрів змушував бізнес конкурувати за штатних працівників і підвищувати зарплати, то у 2026 році через охолодження економіки, дороге кредитування та слабкий попит компанії дедалі частіше обирають гнучкі форми зайнятості для оптимізації витрат.
Для Кремля така трансформація означає прямі фінансові втрати, адже скорочення частки штатних працівників звужує базу податкових і страхових надходжень саме тоді, коли війна вимагає від бюджету дедалі більше ресурсів. У розвідці попереджають, що спроби посилити контроль над тіньовою зайнятістю лише піднімуть вартість офіційного найму та ще більше загальмують ділову активність.
Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що у Росії закривається вдвічі більше компаній, ніж відкривається.