Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск 17 липня у соцмережі Х відреагував на намір президента України Володимира Зеленського розсекретити всі архіви СБУ та Служби зовнішньої розвідки України щодо Волинської трагедії.

Зеленський зробив таку заяву за підсумками наради, присвяченої "політиці на польському напрямі". Він також анонсував "рішення на дипломатичному напрямі" для покращення відносин між країнами, не уточнивши деталей.

Дональд Туск позитивно оцінив плани українського президента. У своєму дописі він зазначив: "З задоволенням і надією сприймаю слова та рішення Зеленського, що стосуються відносин між нашими державами, які мають ґрунтуватися на взаємній повазі та правді. Ми готові до серйозного й дружнього діалогу у справах, які нас об’єднують, та тих, що сьогодні нас роз’єднують".

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський не коментував безпосередньо плани України, але поширив допис Туска.

Того ж дня польський Сейм одноголосно ухвалив резолюцію, яка закликає до пошуку останків, проведення ексгумацій і гідного поховання загиблих унаслідок подій 1943–1944 років на Волині. Польські парламентарі наголосили, що жертвами були переважно "беззахисні мешканці сіл і міст, які загинули від дій українських націоналістичних формувань", повідомляло польське видання РАР.

Волинська трагедія, відома в польській історіографії як Волинська різанина, – це серія взаємних етнічних чисток під час Другої світової війни на Волині, які проводили з одного боку УПА, а з іншого – Армія Крайова та інші польські формування. Точна кількість жертв з обох сторін невідома, але оцінки коливаються від 25 до 100 тисяч поляків і від кількох тисяч до 24 тисяч українців.

Трактування цих подій залишається одним із найскладніших питань у відносинах України та Польщі. У 2016 році Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, на що Верховна Рада України відповіла заявою, в якій назвала це рішення некоректним оцінюванням трагічних подій.

У травні 2023 року Зеленський надав підрозділу Сил спеціальних операцій "Північ" ЗСУ почесне найменування "імені Героїв УПА", що викликало різку критику в Польщі. Зокрема, президент Польщі Кароль Навроцький позбавив українського лідера ордена Білого орла, найвищої державної нагороди Польщі. Цей інцидент вважають однією з найсерйозніших криз у сучасних польсько-українських відносинах.