Колишній міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак опинився під шквалом критики після заяви про те, що польські військові мають захищати лише свою країну, а не країни Балтії у разі можливої агресії з боку Росії. Про це повідомляє Polsat News, як передає «Європейська правда».

Під час інтерв’ю віцепрезидента опозиційної партії «Право і справедливість» запитали, як Польща реагуватиме на потенційний напад Росії на балтійських союзників. Блащак відповів: «Польські солдати повинні захищати Польщу. Треба бути сильними в союзах, так було за правління “ПіС”, робити ставку на співпрацю зі США». На уточнення щодо зобов’язань за статтею 5 Північноатлантичного договору він наголосив на географічному положенні Польщі: «Ми межуємо з Росією, яка практично захопила територію Білорусі, тож ми теж перебуваємо на фронті».

Ці слова викликали гостру реакцію з боку представників правлячої коаліції. Заступник міністра оборони Цезарій Томчик назвав Блащака «дурнем», заявивши:

«Колишній міністр національної оборони, який ставить під сумнів святість польської безпеки, тобто статтю 5 НАТО, є дурнем. І то безмежним».

Речник уряду Адам Шлапка підкреслив, що Блащак фактично поставив під сумнів основний принцип НАТО — взаємну допомогу союзників у разі нападу. Депутат від партії «Разом» Мацей Конечний звернув увагу, що така заява пролунала 1 вересня, в річницю початку Другої світової війни: «Маріуш Блащак обрав 1 вересня, щоб оголосити, що в разі нападу Росії на наших союзників Польща не повинна прийти їм на допомогу», — назвавши це «скандалом».

Офіційний профіль партії «Польща 2050» нагадав, що союзницькі зобов’язання стосуються всіх членів НАТО: «Пане Блащак, НАТО діє в обох напрямках – або не діє взагалі». Кшиштоф Салек із «Громадянської коаліції» також відзначив символічність дати заяви та розкритикував позицію Блащака, яка, на його думку, підриває єдність Альянсу.

Що відомо

Президент Польщі Кароль Навроцький того ж дня у Гданську під час відзначення річниці початку Другої світової війни різко розкритикував Німеччину та повторив вимогу виплати повоєнних репарацій. За часів правління «Права і справедливості» Польща вимагала від Берліна понад трильйон євро репарацій, однак німецька сторона відхиляє ці вимоги, посилаючись на врегульованість питання.