У штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбувся Шостий саміт Міжнародної Кримської платформи, на якому обговорили питання деокупації Криму, безпеки Чорного моря та захисту прав людини на окупованих територіях. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.
Основними темами зустрічі стали наслідки російської окупації Криму та інших українських територій, мілітаризація півострова, безпека Чорноморського регіону, а також систематичні порушення прав людини. Учасники приділили увагу політичним переслідуванням, незаконним затриманням українських громадян, репресіям проти кримських татар, обмеженням свободи слова та віросповідання, а також знищенню й привласненню української культурної спадщини.
Президент Володимир Зеленський під час саміту наголосив на важливості забезпечення безпечного судноплавства та продовольчої безпеки в Чорному морі. Він заявив, що Україна готова до необхідних кроків для гарантування безпеки судноплавства, якщо Росія також здійснюватиме реальні кроки для деескалації. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що окупація та мілітаризація Криму створюють пряму загрозу для всього Чорноморського регіону.
За підсумками саміту учасники ухвалили спільну заяву, в якій підтвердили відданість принципам Статуту ООН, зокрема повазі до суверенітету та територіальної цілісності держав. У документі підкреслено, що Крим, Севастополь та інші тимчасово окуповані території залишаються невід’ємною частиною України, а спроби анексії не мають жодних правових підстав. Окремо наголошено, що політика невизнання стосується також Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.
"Кримська платформа має працювати щодня" — наголосив Андрій Сибіга, закликавши партнерів переходити до конкретних спільних дій, а не обмежуватися лише щорічними політичними заявами.
У спільній заяві учасники засудили триваючу російську агресію проти України, закликали до припинення окупації та виведення російських військ, а також наголосили на необхідності посилення міжнародних санкцій проти Росії, зокрема щодо осіб, компаній і секторів, причетних до агресії та обходу санкцій. Окремо відзначено важливість міжнародної координації для протидії російському «тіньовому флоту».
Учасники також закликали міжнародну спільноту вимагати звільнення всіх цивільних і політичних в'язнів, забезпечити притягнення винних до відповідальності через Міжнародний кримінальний суд і спеціальний трибунал, а також підтримати компенсаційні механізми для відбудови України.
Учасники засудили порушення Росією міжнародного гуманітарного права, зокрема незаконні затримання, катування, насильницькі зникнення, політично мотивовані переслідування та обмеження основних свобод. Особливу увагу приділили питанню депортації та примусового переміщення українських дітей, їхній незаконній передачі на усиновлення, русифікації та мілітаризації, а також примусовій асиміляції на окупованих територіях, закликавши до активізації міжнародних зусиль для їхнього безпечного повернення в Україну.
У заяві наголошується, що мілітаризація Криму та його використання Росією як військової бази становлять загрозу для регіональної та глобальної безпеки, а також для міжнародної торгівлі, енергетичної та продовольчої безпеки. Країни-учасниці підтвердили підтримку міжнародних механізмів притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини та зусиль щодо компенсації збитків, завданих Україні.
За підсумками саміту учасники підтвердили готовність і надалі надавати Україні політичну, дипломатичну, економічну, гуманітарну та іншу підтримку, а також координувати зусилля задля відновлення територіальної цілісності України.