У Києві цього року лише двоє першокурсників обрали спеціальність «учитель фізики», що свідчить про гострий дефіцит педагогів у столиці та по всій країні. За даними дослідження ЮНЕСКО, понад 70% українських учителів розчаровані своєю професією через низьку заробітну плату, а ще чверть змушені підробляти репетиторством.

Проблема браку кадрів у школах загострюється: за інформацією Державної служби якості освіти, минулого року 53% директорів повідомили про незаповнені вакансії, особливо з точних і природничих наук. Освітня оглядачка Іванна Коберник зазначає, що найбільше не вистачає саме вчителів математики, фізики, хімії та інформатики.

Порожні аудиторії у педагогічних вишах

Ситуація у педагогічних університетах також критична. У Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя на спеціальності «учитель математики» навчаються лише троє студентів, а на інформатиці — також троє. Ректор Олександр Самойленко підкреслює, що ще у 90-х роках випуски налічували по 70–75 учителів-математиків, а зараз — усього 12–15. На фізику та хімію кількість випускників зменшилася до 3–5 осіб. В Ужгородському національному університеті цьогоріч не було жодного першокурсника на спеціальності «Середня освіта. Хімія», а в Чернігівському виші набір на «Фізика-астрономія» взагалі не проводили. В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова у Києві — лише двоє першокурсників на фізику.

За даними Міністерства освіти і науки, на бакалаврат за спеціальністю «Фізика та астрономія» по всій Україні зараховано 118 осіб, на магістратуру — 172. На «Хімію» — 95 і 80 відповідно.

Причини кризи та можливі рішення

Серед основних причин кадрової кризи називають низьку фінансову мотивацію, складність предметів для учнів, а також недостатню кількість фіксованих бюджетних місць у профільних вишах. Директор столичного ліцею Максим Хрищенюк розповідає, що кандидатів на вакансії часто цікавить лише відстрочка від мобілізації, а не робота з дітьми. Вчителі відзначають, що через дистанційне навчання та повітряні тривоги школярам важко опановувати точні науки, а молодь обирає легші спеціальності.

«Пенсії, яку я маю, не вистачає навіть на прожиття», — зізнається учитель біології та хімії Віктор Стадник, який працює понад 40 років.

Уряд повідомляє про підвищення зарплат: з 1 січня оплата праці педагогів зросла на 30%, а з 1 вересня зросте ще на 20%. Молодий учитель може отримувати від 12,8 до 17,7 тисяч гривень, досвідчений — від 16,9 до 28,5 тисяч гривень на руки. Деякі школи самостійно звертаються до університетів із проханням надати фахівців, а студентам дозволяють працювати вже з четвертого курсу.

Попри труднощі, педагоги зі стажем переконані, що професія вчителя залишається важливою та престижною, і сподіваються на зміни після складного періоду трансформації освіти.