Нещодавній тиск з боку президента США Дональда Трампа ускладнив відносини між Вашингтоном і Україною, що може відкрити нові можливості для Китаю. Про це пише директор литовського Центру геополітики та безпекових досліджень Лінас Кояла у статті для WSJ.

За словами Кояли, останнім часом США пом’якшили санкції щодо російського дизельного пального, закликали Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах і попередили про можливе обмеження обміну розвідданими. На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив: «З нас досить», анонсувавши відновлення атак на російську енергетичну інфраструктуру.

Аналітик зазначає, що українці стали скептичніше ставитися до перспективи інтеграції із Заходом. За даними Київського міжнародного інституту соціології, довіра до США за рік знизилася з 41% до 18%. Це може пояснювати зростання настроїв на користь самостійного розвитку оборонної та економічної політики без очікування на вступ до західних інституцій. Водночас, за серпневим опитуванням групи «Рейтинг», 38% українців підтримують ідею самодостатньої післявоєнної «фортеці» без членства в альянсах, тоді як лише 29% обрали б шлях до ЄС і НАТО.

Залежність України від західної допомоги залишається значною: за перші вісім місяців 2026 року іноземні гранти склали близько чверті доходів бюджету, а американська зброя та розвідка залишаються незамінними. Однак, якщо відносини з Заходом погіршаться, Україна може активніше співпрацювати з Китаєм. Пекін — найбільший окремий торговельний партнер України, на якого припадає понад 19,6 млрд доларів імпорту, що становить майже 30% загального імпорту країни. Китайські компоненти широко використовують українські виробники дронів, а Huawei постачає телекомунікаційне обладнання, включно з системами для київського метро.

«Китайські компанії вже міцно закріпилися в економіці України та матимуть всі можливості для розширення своєї діяльності у сферах відбудови, промислового виробництва й телекомунікацій, якщо відносини Києва із Заходом погіршаться», — вважає Кояла.

На думку аналітика, якщо західні компанії зволікатимуть з інвестиціями, Україна може звернутися до китайських фірм для відновлення інфраструктури, а виробники зброї — шукати покупців поза межами НАТО. Чим більше Україна розвиватиме власне виробництво, тим менше важелів впливу залишиться у Вашингтона.

Кояла порівнює підхід Трампа до України з його політикою щодо Гренландії, де США, попри суперечку з Данією, підписали оборонну угоду, що обмежує іноземні інвестиції. Водночас щодо України, яка має одну з найсильніших армій у Європі, Трамп допускає погіршення відносин. Це, на думку аналітика, може послабити позиції США у регіоні.

Кояла підкреслює, що Київ не збирається звертатися до Москви, але це не гарантує його незмінної орієнтації на Захід. «Америка не повинна вважати, що країна, яка відмовляється підкорятися Москві, буде поступатися тиску з боку Вашингтона», — підсумовує він.