Минулого місяця на фестивалі Replika у Дербіширі, який встановив світовий рекорд Гіннеса як найбільший фестиваль триб’ютів з 108 виступами, публіка бачила, як виконавці перевтілювалися у зірок на кшталт Емі Вайнгауз, Роббі Вільямса, Beastie Boys, Діани Росс і інших. Організатор Джеймс Дін відзначає, що фестиваль орієнтований на сім’ї з низьким та середнім доходом, які не можуть дозволити собі дорогі концерти оригінальних артистів. Вартість квитка на весь вікенд становить 100 фунтів, що значно дешевше, ніж один концерт на стадіоні Вемблі.
За даними Дейва Бівена, директора Alive Network Entertainment Agency, яка представляє 234 триб’ют-колективи, у Великій Британії діє від 3 до 5 тисяч таких гуртів. Вони користуються попитом через доступність і знайомі хіти, що гарантують позитивні емоції. Виступаючі, як Дан Бадд, який 14 років грає роль Роббі Вільямса, не приховують успіху: «Я не маю вільної суботи до вересня 2027 року». Топові артисти отримують за шоу від 10 до 15 тисяч фунтів, а Бадд каже: «Мені 36, і я вже без іпотеки».
Надін Л’Амур, яка виступає як Емі Вайнгауз під псевдонімом Madnezz of Amy, залишила роботу вчительки, щоб повністю присвятити себе триб’юту. Вона відзначає, що молодь, яка не встигла побачити оригінал, приходить на її концерти, щоб відчути близькість до співачки. «Це більше, ніж начісування бджолиного вулика і дорогі незручні туфлі, — каже Л’Амур. — Це відчуття першого кохання, розбитого серця і можливість поділитися цим з аудиторією».
За словами Натана Кларка, власника відомого клубу Brudenell Social Club у Лідсі, триб’ют-гурти підтримують живу музику, особливо у час, коли половина незалежних майданчиків у країні працює без прибутку. «Не кожен концерт має бути про відкриття нових талантів, — пояснює він. — Важливо зберігати баланс: триб’ют-гурти мають підтримувати оригінальну музику, а не замінювати її».
За оцінками Music Venue Trust, триб’ют-гурти складають близько 25-30% усіх концертів у незалежних закладах Великої Британії, а їхній внесок у музичну індустрію сягає мільйонів фунтів щороку. Організатор фестивалю Replika підрахував, що за 10 років економічний ефект його заходу разом із супутніми витратами на подорожі, проживання та харчування становить близько 8,5 мільйона фунтів, а загалом по країні ця сума може сягати сотень мільйонів.
Водночас виконавці визнають, що робота триб’ютом має й емоційні виклики. Дан Бадд розповідає про психологічні труднощі, пов’язані з розділенням особистості і ролі на сцені. Він адаптує виступи, щоб зберегти баланс між власним стилем і образом Роббі Вільямса. Надін Л’Амур ділиться, що пісні Емі Вайнгауз мають для неї особисте значення і допомагають вшанувати пам’ять близьких, які загинули через проблеми з психічним здоров’ям.
Триб’ют-гурти також позитивно впливають на інші сфери музичної індустрії, створюючи робочі місця для музикантів, дизайнерів, промоутерів і власників майданчиків. Вони приносять значні доходи від бару, оскільки концерти проходять у вихідні і збирають великі компанії. За словами Марка Девіда з Music Venue Trust, триб’ют-гурти заповнюють програму в менших містах, де великі тури рідко бувають, хоча це може ускладнювати шлях новим виконавцям з оригінальним матеріалом. «Ми хочемо більше простору для нових талантів, — каже він. — Триб’ют-гурти важливі, але не повинні стати єдиною причиною, чому працюють майданчики».