Популярні препарати GLP-1, які застосовують для лікування діабету 2 типу та ожиріння, можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком випадіння волосся. Нове дослідження виявило статистичний зв’язок між прийомом цих ліків і розвитком нерубцевої алопеції, однак прямої причинно-наслідкової залежності поки не встановлено.

Вчені порівняли медичні дані понад 50 тисяч пацієнтів із діабетом 2 типу, які приймали препарати GLP-1, з тими, хто лікувався інгібіторами SGLT-2 та DPP-4. Аналіз показав, що ризик клінічно підтвердженої нерубцевої алопеції був на 37% вищим порівняно з пацієнтами на інгібіторах SGLT-2 і на 68% вищим, ніж у тих, хто приймав інгібітори DPP-4.

Йдеться саме про нерубцеву алопецію — форму випадіння волосся, за якої ріст волосся потенційно може відновитися. Автори дослідження зазначають, що точний механізм цього явища поки не встановлений. Одне з можливих пояснень полягає не лише у впливі препаратів, а й у швидкому схудненні, яке вони часто спричиняють. Втрата ваги, а також можливий дефіцит заліза і цинку можуть порушувати нормальний цикл росту волосся та провокувати телогенове випадіння.

За статистикою, серед пацієнтів, які приймали препарати GLP-1, випадіння волосся спостерігалося приблизно у 7 із 1000 людей на рік, тоді як серед тих, хто лікувався інгібіторами SGLT-2 — у 5 із 1000, а на інгібіторах DPP-4 — у 4 із 1000. Науковці наголошують, що абсолютний ризик залишається низьким і закликають оцінювати ці результати в контексті загальної користі лікування.

Останніми роками дослідники також вивчають інші можливі побічні ефекти препаратів GLP-1. Зокрема, розглядають зв’язок із захворюваннями кісток і суглобів або порушеннями зору, водночас існують дослідження, які свідчать про потенційний захисний ефект цих ліків щодо деменції та деяких видів раку.

Автори підкреслюють, що отримані результати не означають, що пацієнтам слід самостійно припиняти лікування. "Нові дані мають допомогти лікарям і пацієнтам ухвалювати більш поінформовані рішення та враховувати можливі ризики під час вибору терапії", — зазначають вони. Водночас необхідні додаткові дослідження, які допоможуть встановити, чи пов’язане випадіння волосся безпосередньо з дією препаратів GLP-1, чи насамперед із процесом швидкого схуднення та змінами в обміні речовин.

Нагадаємо, препарати «Оземпік», «Вегові» та «Мунджаро» вже давно використовують не лише для контролю ваги та рівня цукру у крові. Сьогодні вчені дедалі частіше говорять про складніший вплив цих ліків на мозок.