Приблизно третина батьків, чиї дорослі діти перебувають у відчужених стосунках із ними, вважають, що розрив у родинних відносинах виник через поради, які діти отримали від терапевта. Про це свідчить опитування 7 тисяч таких батьків, проведене у квітні.
За даними дослідження, кожен третій батько переконаний, що терапевт радив їхній дитині розірвати зв’язки з родиною або вплинув на таке рішення. Вільям Догерті, терапевт і професор соціальних наук сім’ї в Університеті Міннесоти, пов’язує цю тенденцію з надмірною увагою суспільства до «травми». Він зазначив у коментарі Wall Street Journal: "Ми живемо в культурі, де підкреслюють крихкість, все стає травмою, а рішенням дедалі частіше є розрив і відхід".
Догерті додав, що розрив із батьками чи близькими має бути винятком, а не звичайною практикою в терапії. За останніми даними, понад 25% молодих дорослих у США перебувають у відчужених стосунках з одним або обома батьками, або колись були такими, повідомляє дослідження, опубліковане в Journal of Marriage and Family.
Карл Піллемер, соціолог сім’ї та професор Корнельського університету, вказує на те, що розбіжності в родинах можуть зростати через загострення міжпоколінних конфліктів з політичних і соціальних питань. Підвищення рівня відчуження серед молоді викликає занепокоєння серед фахівців із психічного здоров’я, оскільки відсутність сімейної підтримки робить їх більш уразливими до токсичних стосунків.
Пітер Андерсон, ліцензований терапевт із сімейних стосунків і один із організаторів квітневого опитування, припускає, що терапевти часто не отримують повної картини, коли радять клієнтам розірвати зв’язки з батьками. "Багато терапевтів навчають вірити тому, що каже клієнт, не ставлячи під сумнів, — сказав він WSJ. — Вони роблять висновки на основі однієї точки зору".
Рін Рецек, професор соціології в Університеті штату Огайо, яка очолювала дослідження в Journal of Marriage and Family, вважає, що культурні зміни, які спонукають дорослих шукати позитивні стосунки замість негайного відновлення напружених, роблять розрив із батьками більш привабливим варіантом.
Дослідження також показало, що хоча рівень відчуження високий, багато людей згодом відновлюють спілкування з батьками, а деякі навіть заохочують їх до спільної терапії. "Незважаючи на помірні випадки відчуження, це явище є відносно нестабільною сімейною динамікою, і більшість людей припиняють відчуження у наступних періодах", — йдеться у висновках, які також попереджають про довготривалі наслідки навіть короткочасного відчуження для добробуту людини.