Президент Дональд Трамп у неділю відмовився підтвердити, чи планує Сполучені Штати вивести свої війська з Кувейту та Бахрейну, що може викликати занепокоєння серед країн Перської затоки, які сильно залежать від американських оборонних партнерств.

"Я не хочу коментувати це", — заявив Трамп журналістам на борту Air Force One у відповідь на запитання про можливе скорочення військової присутності США в цих двох країнах. Ці слова прозвучали після публікації Wall Street Journal, яка посилалася на анонімних американських чиновників, що Вашингтон переглядає свою військову стратегію в Кувейті.

Новинне агентство Newsweek звернулося до Білого дому з проханням прокоментувати ситуацію, однак Центральне командування США (CENTCOM), що керує американськими силами на Близькому Сході, переадресувало запити до Білого дому, зазначивши, що зазвичай не коментує розгортання військ через міркування оперативної безпеки. Представник Пентагону також відмовився від коментарів.

Напруженість у регіоні значно зросла після розпаду перемир’я між Вашингтоном і Тегераном, а Іран неодноразово завдавав ударів по американській військовій інфраструктурі на Близькому Сході. За даними проекту Armed Conflict Location & Event Data, Кувейт за період із середини червня до 3 серпня зазнав 64 атак від іранських чи пов’язаних із ними груп, а Бахрейн — 39.

Аналітики вважають, що Тегеран прагне змусити країни Перської затоки переглянути свою підтримку американських військових баз, подаючи присутність США як ризик, а не стримуючий фактор, особливо після того, як регіональні столиці були застиглі зненацька початком конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном.

Кувейт і Бахрейн разом приймають понад 20 тисяч американських військовослужбовців. Бахрейн є штаб-квартирою П’ятого флоту США, який контролює морські операції в регіоні, а також розміщує найбільший за кордоном підрозділ Берегової охорони США і штаб-квартиру П’ятої морської експедиційної бригади. Порт Халіфа бін Салман у Бахрейні приймає американські авіаносці, необхідні для координації повітряних операцій.

У Кувейті розташована велика армійська база США та авіабаза Алі Аль-Салем поблизу кордону з Іраком. Хоча країни Перської затоки прагнуть зберегти американський військовий захист на тлі політики "Америка перш за все", вони одночасно розширюють дипломатичні та комерційні зв’язки з іншими партнерами. Зокрема, кілька арабських держав посилили співпрацю з Україною, використовуючи її досвід у протидії іранським безпілотникам, а Об’єднані Арабські Емірати у лютому підписали меморандум про оборонне співробітництво з Південною Кореєю на суму 35 мільярдів доларів.

Раніше Білий дім наголошував на стратегічному повороті до Індо-Тихоокеанського регіону для протидії викликам з боку Китаю. Водночас Пентагон переглядає чисельність сил у Європі, що змушує європейських союзників переглядати власні системи безпеки та посилювати альтернативні альянси.

З початку конфлікту на Близькому Сході загинули 18 американських військових, зокрема шість резервістів армії США, які загинули внаслідок іранського удару по Кувейту 1 березня. Понад 30 військових отримали поранення під час атаки безпілотника на командний центр у порту Шуаїба.

Трамп також заявив, що регіональні союзники, зокрема Катар, Саудівська Аравія та ОАЕ, відмовили його від проведення "найбільшої атаки з часів Другої світової війни" на Іран, закликаючи натомість до дипломатії, оскільки вважали, що угода з Іраном можлива. Президент додав, що нові переговори розпочнуться в понеділок, і висловив упевненість, що домовленість щодо Ормузької протоки може стати основою для ширшої угоди про ядерну програму Ірану.

Однак іранське міністерство закордонних справ у понеділок спростувало переговори з США, заявивши, що Тегеран веде переговори з Оманом про безпечний прохід суден через Ормузьку протоку.