Колонка редакції The Telegraph стверджує, що угода Дональда Трампа про імпорт російського дизельного пального є «подарунком Путіну», як це раніше назвав президент України Володимир Зеленський. У матеріалі йдеться, що ця домовленість спрямовує кошти у військову машину Кремля та підриває рішучість Заходу протистояти агресії Росії.

Автори наголошують, що Путін реагує лише на силу, а поступки сприймає як дозвіл продовжувати війну. На підтвердження цього вони згадують про ракетний удар по Запоріжжю, здійснений російськими військами всього за кілька годин після оголошення угоди. Внаслідок цієї атаки загинули щонайменше восьмеро людей, серед них троє дітей, ще 16 осіб отримали поранення.

У колонці зазначається, що менш ніж місяць тому Вашингтон запровадив масштабні санкції проти Кремля, щоб обмежити його доходи від продажу енергоносіїв. Однак тепер США погодилися купувати російське пальне, фактично підтримуючи економіку Росії. Автори ставлять під сумнів, чи замислювався Трамп над тим, як на це відреагують Москва, Пекін чи Тегеран у майбутньому, коли Америка спробує укласти нові угоди або пригрозити санкціями.

«Ця домовленість спрямовує гроші у військову машину Кремля та перетворює на фарс рішучість Заходу протистояти постійним загрозам», — йдеться у колонці The Telegraph.

У публікації також розглядається можливий політичний розрахунок Трампа: ймовірно, він сподівається отримати перевагу на майбутніх проміжних виборах до Конгресу. Проте навіть таке пояснення автори називають сумнівним.

Зазначається, що ціни на пальне в США різко зросли останнім часом, зокрема через війну на Близькому Сході, і це відчувають американські виборці. Однак перша партія російського дизпального за новою угодою — 300 тисяч тонн (близько 2,2 мільйона барелів) — становить лише трохи більше половини добового попиту США, тож вплив на ціни може бути незначним. Решта 4,5 мільйона тонн має почати надходити лише після виборів.

У колонці також згадується, що Трамп, повернувшись до Білого дому на другий термін, обіцяв завершити війну між Росією та Україною за 24 години після вступу на посаду. Проте, як підкреслюють автори, майже через два роки його дії лише сприяють продовженню війни.