Світовий чемпіонат з футболу дав британській індустрії гостинності, зокрема пабам, тимчасовий поштовх, повідомив орендар пабу Сем Гейл у розмові з The Guardian минулого тижня. За оцінками, лише на груповому етапі було продано додатково 5,5 мільйона пінт пива, а розширені години роботи закладів сприяли підвищенню настрою відвідувачів, незважаючи на розчарування фанатів Англії та Шотландії.

Цей короткий період підвищеного інтересу до пабів став вкрай вчасним, адже вони закриваються зі швидкістю двох на день, і з 2020 року їх кількість скоротилася приблизно на 2 тисячі. Причинами називають довготривалу тенденцію до зменшення виходів у публічні місця, а також зростання витрат на енергію, податки, зарплати та національні страхові внески. У секторі сподіваються, що тимчасове пожвавлення допоможе усвідомити важливість пабів як місць для соціальної взаємодії та «моментів біля кулера».

Індустрія гостинності виступає за зниження ПДВ з 20% до 10%, і понад 288 тисяч людей підписали відповідну петицію. Однак, як зазначає аналітичний центр Tax Policy Associates, через можливі втрати бюджету у понад 10 мільярдів фунтів ця ініціатива навряд чи буде реалізована, тим більше що найбільшими вигодонабувачами стануть транснаціональні корпорації, зокрема McDonald’s. Водночас нещодавнє опитування показало, що майже чверть пабів та ресторанів працюють у збиток, тому уряду слід шукати способи підтримки галузі.

Паби — це не лише бізнес, а й важливі «треті місця», де люди можуть зустрічатися, спілкуватися та відзначати особливі події, нагадує американський соціолог Рей Олденбург. Хоча паби не єдині у цьому плані — до «третього місця» належать також парки, бібліотеки, молодіжні клуби. Важливо враховувати і негативні наслідки, пов’язані з алкоголем, але зростає продаж безалкогольного та низькоалкогольного пива. Особливо у сільській місцевості паби залишаються важливими центрами, де можна боротися з проблемою самотності, що є серйозним викликом для громадського здоров’я.

Ще одна проблема — скорочення кількості початкових робочих місць у сфері гостинності, що, за словами Алана Мілберна у його проміжному звіті для уряду, є однією з причин зростання числа молоді віком 16–24 років, які не працюють і не навчаються.

Ностальгія за пабами зрозуміла, але вони не є єдиним чинником розвитку спільнот. Люди більше залишаються вдома, де доступно більше розваг, зокрема телебачення. Проте важливо підтримувати живе спілкування, адже дослідження вказують на зростання соціальної ізоляції серед молоді, що пов’язують із пандемією, дистанційною роботою та соцмережами. Корисним спадком цього чемпіонату могло б стати усвідомлення цінності спільних живих зустрічей після завершення футбольного ажіотажу.