Росія опинилася у складній ситуації у відносинах із Китаєм, який використовує ослаблення позицій Москви на свою користь, особливо в енергетичному секторі. Про це йдеться у матеріалі The Atlantic Council.

За даними видання, після скорочення імпорту російського газу Європою через вторгнення в Україну, Кремль сподівається компенсувати втрати за рахунок Китаю. Втім, Пекін не поспішає рятувати російську економіку, висуваючи жорсткі умови співпраці.

31 серпня російський лідер Володимир Путін відвідав саміт Шанхайської організації співробітництва у Бішкеку, розраховуючи домовитися з головою КНР Сі Цзіньпіном про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2». Цей проєкт передбачає транспортування до 50 мільярдів кубометрів газу щороку з Арктики до Китаю, що дозволило б Росії частково компенсувати втрату європейського ринку. Однак, як зазначає The Atlantic Council, Путін не зміг отримати підтримку Китаю — переговори знову завершилися безрезультатно.

"Трубопровід залишається в глухому куті, а Пекін вимагає низьких цін на газ, подібних до значно субсидованого внутрішнього тарифу Росії. Якщо Москва погодиться, їй буде важко вийти на беззбитковість. Очевидна нездатність Путіна отримати підтримку Сі Цзіньпіна щодо стратегічно важливого трубопроводу посилює міжнародне сприйняття того, що вторгнення в Україну звело Росію до статусу молодшого партнера Китаю", — пишуть журналісти The Atlantic Council.

Китай не поспішає укладати нову угоду, маючи альтернативних постачальників газу — Австралію, Катар, Малайзію, Туркменістан. Пекін навіть відновив закупівлі СПГ у США після зустрічі Трампа та Сі у травні 2026 року, що зменшує його залежність від російського газу. Водночас у Росії майже немає альтернативних ринків такого масштабу: хоча Індія та інші країни збільшили закупівлі російського палива, лише Китай здатен компенсувати втрати від європейських санкцій.

Навіть якщо «Сила Сибіру-2» запрацює на повну потужність, це дозволить Росії замінити лише близько третини газу, який вона раніше експортувала до Європи. Європейський ринок, за оцінками аналітиків, закривається для Москви остаточно, оскільки ЄС планує повністю відмовитися від імпорту російського газу протягом кількох років. Як підкреслює The Atlantic Council, Росії угода потрібна значно більше, ніж Китаю, і Пекін цим користується.