Київський районний суд Полтави ухвалив рішення щодо мобілізованого військовослужбовця, який майже 20 місяців перебував у самовільному залишенні частини. Про це йдеться в судовій ухвалі від 22 вересня 2026 року.
За матеріалами справи, чоловік, який служив стрільцем у окремому кулеметному взводі, 27 жовтня 2024 року залишив місце дислокації підрозділу без дозволу. Протягом майже 20 місяців, до 24 червня 2026 року, він переховувався, після чого самостійно звернувся до однієї з військових частин. Проти нього було відкрито кримінальне провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України — самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах воєнного стану.
Під час слідства військовий добровільно звернувся до прокурора з проханням повернути його на службу. Він також отримав письмову згоду від командира іншої військової частини на прийняття до підрозділу. Суд врахував, що це перший подібний випадок для військовослужбовця, він визнав провину, сприяв розкриттю злочину та висловив готовність знову служити. З огляду на це, суд задовольнив клопотання Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України суд звільнив військового від кримінальної відповідальності та закрив провадження. Чоловіка зобов'язали протягом 72 годин після набрання ухвалою законної сили прибути до нової військової частини для подальшого проходження служби. Командира підрозділу суд зобов'язав поновити військового на службі та забезпечити йому грошове й інше забезпечення.
Причини самовільного залишення частини
Як повідомляє УНІАН, командирка взводу важких бомбардувальних дронів Вікторія (Руна) Ковбасюк вважає, що основною причиною самовільного залишення частини є страх. Вона зазначила:
"Кожному військовому страшне слово 'піхота'... Ми – люди, всі ми боїмося. Ті, кому випала така доля, йдуть, напевно, в СЗЧ. Також є випадки, коли люди побували в піхоті, вийшли з позиції, вижили, і в них думки, що вони більше не хочуть туди повертатися".
Командир підрозділів операторів безпілотників Ігор Луценко серед причин СЗЧ назвав труднощі адаптації новобранців, конфлікти з командуванням, складність переведення між підрозділами та питання грошового забезпечення. За його словами, "ті копійки, які зараз їм платять, — це знущання".
Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов заявив, що СЗЧ стало найпоширенішим злочином у Збройних силах, і припустив, що кількість випадків може сягати 400 тисяч. Він наголосив, що більшість таких випадків припадає саме на бойові підрозділи.