Соціологи зі Сінгапуру заявили, що сучасний ритм життя та прогрес людства призвели до того, що наші тіла й мозок не встигають за ними. За їхніми словами, люди еволюціонували для життя у невеликих групах знайомих, реагуючи на безпосередні загрози, тоді як сьогодні ми живемо у великих спільнотах з численними факторами, що підсилюють конкуренцію.
Психолог-еколог Сара Чан із Сінгапурського університету технологій та дизайну (SUTD) зазначила: "Стрес, самотність і тривога часто розглядаються як особисті проблеми або проблеми способу життя, але вони також можуть відображати невідповідність між середовищем, в якому живуть люди, та умовами, до яких еволюційно пристосовані наш розум і тіло. Це означає, що ми маємо думати не лише про індивідуальну стійкість, а й про те, як влаштовані міста та спільноти".
Вчені пояснюють, що інстинктивні реакції, відточені сотнями тисяч років еволюції, не завжди працюють у сучасному світі, який сформувався за останні століття. Наприклад, раніше було простіше визначити своє місце в групі, а тепер люди постійно порівнюють себе з друзями, знаменитостями та незнайомцями через інтернет. Психолог-дослідник Хосе Йонг з Університету Джеймса Кука у Сінгапурі підкреслив: "Конкуренція — не нове явище, але сучасне життя може створювати відчуття її постійності. Еволюційна перспектива може допомогти пояснити, чому люди так сильно реагують на порівняння та страх відстати, навіть коли ці сигнали надходять від незнайомців або екранів, а не від невеликої соціальної групи".
Крім того, люди стикаються з кумулятивним ефектом таких проблем, як зміна клімату, пандемії, економічна нестабільність і технологічні прориви, зокрема розвиток штучного інтелекту. Вчені називають це явище «полікризисом». У своїй статті вони пишуть: "Все частіше визнається, що ці події — від великих глобальних потрясінь до їхніх психосоціальних наслідків — взаємопов’язані та взаємно підсилюють одна одну. Наприклад, зростання вартості життя та поглиблення економічної нерівності, що посилюються фінансовими кризами та такими подіями, як пандемія COVID-19, посилюють фінансову та соціальну невпевненість людей. А це, у свою чергу, спонукає до дій, що призводять до вигорання, зниження просоціальної поведінки та подальшій невпевненості, створюючи замкнуті цикли, які посилюють соціальну конкуренцію та сприяють економічній стагнації або спаду".
Попередні дослідження також підтверджують цю ідею: перенаселеність міст змушує організм відчувати постійний стрес, а сучасна культура має більший вплив на еволюцію людини, ніж фактори навколишнього середовища. Дослідники назвали свою концепцію гіпотезою соціальної еволюційної невідповідності та конкуренції (SEMCH) і вважають, що її розуміння допоможе боротися з психологічними проблемами сучасності.
Нагадаємо, еволюційні антропологи Колін Шоу з Цюрихського університету та Деніел Лонгман з Університету Лафборо раніше заявляли, що зростання хронічного стресу пов’язане з невідповідністю біології людини способу життя, адже ми були створені для життя на природі, а не в містах.