Президенти України та США провели важливу зустріч у Білому домі, що свідчить про стратегічну підтримку України з боку Сполучених Штатів.

До української делегації увійшли ключові посадовці, зокрема голова Офісу президента Кирило Буданов, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умеров, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та інші. Американську сторону представляли державний секретар Марко Рубіо, міністр оборони Піт Хегсет, міністр фінансів Скотт Бессент, голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн та керівник апарату Білого дому Сьюзі Вайлз. Віце-президента Джея Ді Венса, який раніше публічно сперечався з Володимиром Зеленським, серед учасників не було.

Переговори тривали понад годину і, за даними джерел, головними темами стали війна та фінансові питання. Уже того ж дня Сенат США підтримав законопроект про санкції проти Росії, автором якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем. Цей документ передбачає жорсткі обмеження не лише для Росії, а й для її ключових торгових партнерів – Китаю та Індії. Законопроект надає президенту США право вводити такі санкції, що може завдати значного удару по російській економіці.

Окрім санкцій, сторони обговорили посилення української протиповітряної оборони, можливість постачання ракет-перехоплювачів до зими та передачу Україні ліцензії на виробництво ракет для ЗРК Patriot. Дональд Трамп раніше заявляв про готовність надати таку ліцензію, і тепер ідеться про практичне втілення цієї ініціативи.

Американські ЗМІ також повідомили, що спецпосланці США Стив Віткофф і Джаред Кушнер відвідають Київ, а потім Москву з пропозиціями, погодженими українською та американською сторонами.

Ця зустріч у Білому домі стала сигналом для світу: США роблять стратегічну ставку на Україну. Раніше Москва успішно маніпулювала американською політикою, зокрема Дональдом Трампом, через що жартували, що головний актив Путіна – це Трамп. Тепер ця шутка втратила актуальність. Світ готується до нового раунду переговорів, який, ймовірно, відбудеться восени. Незважаючи на невизначеність їх результатів, дедалі очевиднішим стає крах путінського режиму та деградація Російської Федерації.

Редакція нагадує, що думка автора може відрізнятися від позиції видання, а також не несе відповідальності за зміст блогів, але прагне публікувати різні точки зору.