Рекордно висока спека в Європі у 2026 році спричинила «екстремальну» посуху, яка висушила ґрунти до найнижчих показників за всю історію спостережень. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на аналіз консорціуму World Weather Attribution (WWA).
За даними дослідників, потужне випаровування вологи з річок, озер, ґрунтів і рослин стало наслідком рекордної спеки, спричиненої глобальним потеплінням. Такі умови стали у 80 разів імовірнішими на заході Європи і у 40 разів — на сході. Викиди від викопного палива підвищили ймовірність пересихання ґрунтів у п’ять разів на заході континенту і в 11 разів на сході.
Науковці підкреслюють, що посуха, яку нині класифікують як «екстремальну», у світі без кліматичної кризи вважалася б лише «помірною». Наслідки вже відчутні: у багатьох країнах запроваджують надзвичайні обмеження на використання води. Зокрема, більшість регіонів південної Англії заборонили поливання городів шлангом. Іспанія та Франція потерпають від масштабних лісових пожеж, а фермери зіштовхнулися з одними з найсухіших ґрунтів за всю історію спостережень.
За прогнозами, Європа втратить близько 9 млн тонн зерна, Франція матиме найгірший врожай кукурудзи за 50 років, а в Румунії понад мільйон гектарів посівів опинилися під загрозою. Рівень води в Рейні біля Лобіта в Нідерландах опустився нижче мінімуму 1976 року, що вже впливає на виробництво гідроенергії і судноплавство. Вчені попереджають, що подальші перебої можуть підвищити ціни на продукти й енергію, найбільше постраждають малозабезпечені сім’ї.
Дослідник Домінік Шумахер із Швейцарської вищої технічної школи Цюриха пояснив, що незвичне висихання ґрунтів тепер фіксують уже навесні, до початку літа. «Чим спекотніша атмосфера, тим швидше вона витягує вологу з річок, озер, водосховищ і ґрунту», — зазначив він. Посуха 2026 року настала на два місяці раніше, ніж у 2022-му. Поєднання вологого початку сезону з подальшою екстремальною сухістю створило «ідеальні умови для найнебезпечнішого пожежного сезону».
Дослідниця Маріам Захарія з Імперського коледжу Лондона застерегла, що нинішні умови спостерігаються вже при 1,4°C потепління. Якщо глобальні викиди піднімуть температуру до 2,8°C, ймовірність таких інтенсивних умов випаровування може подвоїтися.
Очільник кліматичного напряму ООН Саймон Стілл назвав погіршення посух «незаперечним червоним сигналом» про перегрів планети і наголосив на необхідності пришвидшити перехід на відновлювану енергетику.
Наприкінці липня Європу очікує нова хвиля спеки з температурами, близькими до рекорду 48,8°C, встановленого на Сицилії у 2021 році. Під час червневої хвилі спеки, за оцінками ВООЗ, загинуло понад 1300 людей. Тоді в Німеччині, Польщі та Чехії побили температурні рекорди, а Німеччина тричі поспіль пережила найспекотніший день в історії спостережень.
Перші смерті від аномальної спеки в Європі фіксували ще наприкінці червня, коли хвиля охопила і Україну. 29–30 червня стали рекордними в багатьох областях заходу і центру країни. Фахівці пояснюють, що накладання антропогенного потепління і природного циклу Ель-Ніньйо спричинило ефект «рекорду на рекорді», який спостерігає Європа цього року.