США зменшили стратегічний запас нафти до 283,8 мільйона барелів — це найнижчий показник із жовтня 1982 року. Такі дані наводить Reuters. Зниження резерву відбувається на тлі поточних потрясінь на світовому нафтовому ринку, що викликає занепокоєння щодо подальшої стабільності цін на енергоносії у світі та потенційного впливу на Україну.

Причини скорочення запасів

Стратегічний нафтовий резерв США створили після кризи 1970-х років як страховку на випадок перебоїв із постачанням. Останніми роками Вашингтон неодноразово вивільняв нафту з резерву, щоб пом'якшити наслідки світових шоків. Зокрема, у 2023 році США оголосили про готовність надати енергетичним компаніям ще до 40 мільйонів барелів. Це частина масштабного плану Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), який передбачає вивільнення близько 400 мільйонів барелів запасів, з яких на США припадає 172,2 мільйона.

Основною причиною скорочення запасів стали перебої з постачанням нафти з Близького Сходу, особливо через ситуацію навколо Ормузької протоки. МЕА називає ці перебої найбільшим шоком для ринку за всю історію агентства. Водночас, навіть часткове відновлення поставок не гарантує швидкого зниження цін на нафтопродукти через обмеження логістики та дефіцит середніх дистилятів.

Вплив на ринок і Україну

Скорочення резерву не означає, що США бракує нафти — країна залишається одним із лідерів світового видобутку. Проте менший державний запас знижує здатність швидко реагувати на нові кризи. Це підвищує значення стабільного видобутку, імпорту та роботи нафтопереробних заводів.

"Стратегічні запаси дають ринку час. Вони не усувають саму проблему, але можуть пом'якшити її наслідки, поки звичайні ланцюги постачання відновлюються."

Прямого впливу на ціни на українських АЗС скорочення американського резерву не має, адже Україна не імпортує нафту з США. Однак через світовий ринок зростання цін на нафту чи нафтопродукти може відобразитися на вартості імпорту. Україна значною мірою залежить від імпортного пального: у першому півріччі 2026 року нафта та нафтопродукти становили 61,9% вартості імпорту паливно-енергетичних товарів, а витрати на їх закупівлю зросли на 63,5% — до 4,6 мільярда доларів.

Що впливає на ціни в Україні

Український ринок більше реагує на ціни готових нафтопродуктів у Європі, вартість фрахту, курс гривні та податки. Навіть без дефіциту пального ціни можуть зростати через дорожчий імпорт чи ускладнення логістики. Зараз додатковий тиск створюють перебої з поставками дизеля та інших дистилятів із Близького Сходу та Росії, а також обмежені можливості інших виробників компенсувати втрати.

Головний ризик — новий енергетичний шок

Скорочення стратегічного резерву США є радше сигналом про зменшення запасу міцності світового енергетичного ринку. Якщо виникне новий масштабний перебій із поставками, менший резерв означатиме менше можливостей для швидкої стабілізації ринку. Для України це означає потенційний ризик подорожчання імпортного пального у разі нового шоку, хоча зараз прямого впливу на ціни немає.