Склади боєприпасів, розташовані поруч із житловими кварталами, неодноразово ставали причиною масштабних трагедій в Україні. Останні випадки у Вишневому та Милі Київської області знову порушили питання відповідальності за зберігання вибухонебезпечних матеріалів у безпосередній близькості до людей.

У 2017 році на складах біля Калинівки у Вінницькій області сталася пожежа, що призвела до детонації понад 188 тисяч тонн боєприпасів. Тоді вдалося уникнути людських жертв, але майже 90% будинків у селі Павлівка були пошкоджені. За словами тодішньої генеральної прокурорки Ірини Венедиктової, причиною стала диверсія. Подібні інциденти траплялися й раніше — у Сватовому, Балаклії, Ічні.

З початком повномасштабної війни проблема зберігання боєприпасів у тилу загострилася. 6 липня 2026 року у Вишневому після російського удару почалася тривала детонація на складі, розташованому на території підприємства "Укроборонпрому". Лише через три дні офіційно підтвердили, що це був склад боєприпасів, який не мав відповідних дозволів і знаходився поруч із житловими будинками. Внаслідок вибухів загинули дев’ять людей, ще 48 отримали поранення. СБУ затримала керівників підприємства за підозрою у службовій недбалості.

28 серпня 2026 року подібна трагедія сталася в селищі Мила: російський дрон влучив у склад, після чого вибухи призвели до загибелі 38 людей і поранень понад півсотні цивільних, серед яких п’ятеро дітей. СБУ порушила кримінальну справу не лише за фактом агресії, а й за статтею про недбале ставлення до військової служби.

Хто відповідає за зберігання боєприпасів

Військовий експерт Олег Жданов пояснює, що склади Міноборони зазвичай розміщують у важкодоступних місцях, але у випадках Вишневого та Мили йшлося про об’єкти "Укроборонпрому" та силового відомства, які не підпорядковуються військовій системі складування. За словами експерта, відповідальність за зберігання до передачі армії несе виробник. Старі великі арсенали, як Калинівка, давно відомі ворогу, а нові склади можуть з’являтися без належного контролю.

"Доки виготовлений дрон, снаряд чи інший вид озброєння офіційно не передано армії, відповідальність за його зберігання несе виробник. Після передачі на баланс Міноборони боєприпаси, як правило, вивозять у більш захищені та приховані місця", — зазначає Жданов.

Після останніх інцидентів прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив Міністерству оборони провести аудит об’єктів, де зберігаються вибухонебезпечні речовини, зокрема на колишніх промислових територіях.

Чи можуть цивільні контролювати розміщення складів

Військовий експерт Олексій Гетьман наголошує, що під час воєнного стану місця зберігання зброї не можуть узгоджуватися з цивільними структурами через ризик витоку інформації. Відповідальність за розміщення та зберігання несе відповідна служба Міноборони, а контроль має здійснюватися на рівні Штабу Верховного Головнокомандувача. Гетьман підкреслює, що вибухонебезпечні речовини повинні зберігатися окремо або у спеціально обладнаних приміщеннях, щоб уникнути масових детонацій.

"Вибухонебезпечні предмети мають зберігатися окремо або у приміщеннях, обладнаних відповідним чином, щоб уникнути повторної детонації", — наголошує Гетьман.

Питання безпеки складів у населених пунктах залишається відкритим: експерти вказують на необхідність суворого контролю та дотримання правил зберігання, аби запобігти новим трагедіям.