21 серпня парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності публічно виправдав своє рішення заблокувати п’ять законопроєктів, спрямованих на посилення боротьби з корупцією в Україні. Ці законодавчі ініціативи є вимогами Європейського Союзу для отримання Україною близько 2,1 мільярда євро допомоги до кінця 2026 року та просування переговорів про вступ до ЄС, повідомляє Kyiv Independent.

Законопроєкти передбачають розширення повноважень антикорупційних органів, реформування Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань, а також скасування норм, які ускладнюють розслідування корупційних справ. 19 серпня комітет не включив ці ініціативи до порядку денного поточної сесії парламенту, яка триватиме до січня. Для набуття чинності це рішення має затвердити спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Дії комітету викликали різку критику з боку депутатів-реформаторів та антикорупційних активістів. Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова комітету з питань інтеграції України до ЄС, заявила: «Я абсолютно шокована цим рішенням правоохоронного комітету. Це реваншистська спроба відкотити назад одні з найважливіших реформ, які також є проміжними критеріями для кластеру “Фундаментальні засади” ЄС».

Які законопроєкти заблоковано

Серед заблокованих ініціатив — законопроєкт, що розширює юрисдикцію Національного антикорупційного бюро (НАБУ) на посадовців Офісу президента та голову ДБР, а також передбачає прозорий конкурс із залученням міжнародних експертів для обрання генерального прокурора та керівника ДБР. Ще один законопроєкт скасовує спірні поправки 2017 року, які обмежили строки розслідувань корупційних справ, а інший — передбачає призупинення строку давності у справах топ-корупції для мобілізованих підозрюваних.

Комітет пояснив, що не відхиляв законопроєкти, а лише рекомендував не включати їх до порядку денного, посилаючись на відсутність формального визначення цих ініціатив як «євроінтеграційних» з боку віцепрем’єра з питань європейської інтеграції Всеволода Ченцова та профільного комітету. Ольга Савченко з фракції «Слуга народу» запропонувала дочекатися альтернативних законопроєктів від Кабміну, однак уряд досі їх не подав.

Ярослав Железняк з партії «Голос», один із співавторів законопроєктів, вважає рішення комітету незаконним, оскільки воно порушує процедуру Верховної Ради. Він наголосив, що ці ініціативи мають ключове значення для боротьби з корупцією та отримання європейської допомоги:

«Це законопроєкти, які ми з колегами подали для посилення боротьби з корупцією в країні. Вони наближають нас до ЄС. І близько 2 мільярдів євро допомоги до кінця року прив’язані до їх ухвалення», — написав Железняк у Telegram.

Гальмування реформ і реакція ЄС

Зволікання з ухваленням реформ триває вже майже рік: Україна не виконала 11 ключових вимог ЄС у четвертому кварталі 2025 року, що змусило єврокомісара з питань розширення Марта Кос разом із тодішнім віцепрем’єром Тарасом Качкою розробити спільний план дій. З десяти термінових реформ, які Україна мала завершити до кінця 2026 року, жодна наразі не виконана повністю. ЄС прямо пов’язав їх реалізацію з виділенням фінансової допомоги.

Деякі експерти, зокрема антикорупційна організація Dejure, вважають, що окремі ухвалені парламентом закони навіть послаблюють, а не посилюють механізми доброчесності. На цьому тлі, як зазначає Kyiv Independent, політична воля до реформування залишається під питанням.