Швейцарія зберегла можливість приєднуватися до санкцій ЄС проти Росії: 27 вересня громадяни країни на референдумі відхилили ініціативу щодо закріплення в конституції «вічного та збройного» нейтралітету. За офіційними результатами, проти проголосували понад 70% виборців, і жоден із 26 кантонів не підтримав цю пропозицію.

Документ, який винесли на голосування, передбачав, що Швейцарія могла б запроваджувати лише санкції, ухвалені ООН, і фактично втратила б можливість приєднуватися до обмежень ЄС чи інших західних партнерів щодо Росії. Також ініціатива передбачала заборону на зближення з НАТО. Це суттєво обмежило б свободу дій уряду під час міжнародних криз, адже щодо великих конфліктів, як війна в Україні, санкцій ООН немає через вето постійних членів Ради Безпеки.

Ще один пункт ініціативи забороняв військову співпрацю, якщо немає прямої загрози нападу. Для складних систем озброєння, таких як винищувачі F-35, ранній обмін досвідом і кооперація є критично важливими.

«Виборці відмовилися закріплювати нейтралітет у конституції. Для них це гнучкий, подекуди опортуністичний інструмент, щоб провести країну крізь складні часи, а не самоціль», — пише Neue Zürcher Zeitung.

Ініціатива виникла як реакція на рішення Федеральної ради у лютому 2022 року приєднатися до санкцій ЄС проти Росії після її нападу на Україну. Вже у березні того ж року Берн заморозив російські активи на суму близько 5,75 млрд швейцарських франків. Водночас реекспорт швейцарської зброї в Україну залишався під забороною, через що, наприклад, Іспанія не могла передати Києву частину озброєнь. У грудні 2025 року парламент підтримав послаблення обмежень на експорт зброї, але заборона на постачання в Україну залишилася.

Ініціативу підтримувала права Швейцарська народна партія та Росія, тоді як федеральний уряд і всі інші великі політичні сили виступили проти. Як зазначив співдиректор дослідницького інституту Gfs.bern Лукас Голдер, виборці не відкинули саму ідею нейтралітету, а висловилися за можливість запроваджувати санкції проти Росії. Міністр закордонних справ Ігнаціо Кассіс наголосив, що нейтралітет завжди застосовувався з певною гнучкістю і не означає байдужості до порушень міжнародного права.

Швейцарія офіційно отримала статус «вічного нейтралітету» ще у 1815 році на Віденському конгресі, а його юридичне визначення закріплене Гаазькою конвенцією 1907 року, яка забороняє постачання зброї країнам, що воюють. Під час Другої світової війни країна зберігала нейтралітет, але, намагаючись уникнути вторгнення, відмовляла у притулку тисячам єврейських біженців і приймала золото, награбоване нацистами. За ці дії Швейцарія офіційно вибачилася у 1990-х роках.

У листопаді в країні відбудеться ще один референдум, ініційований лівими партіями, щодо пом’якшення закону про військові матеріали. Дискусія триває через заборону на реекспорт зброї швейцарського виробництва до України, хоча ухвалені зміни полегшують експорт до західних країн.

Швейцарська система прямої демократії передбачає, що ключові політичні рішення часто приймаються шляхом референдумів.