Командувачу Сухопутних військ Олександру Шаповалову залишили обмежені повноваження, хоча й надали відповідальність за ключові напрямки підготовки та накопичення резервів. Про це у своєму дописі розповів Роман Доник.

Раніше командувач Сухопутних військ мав значно ширші повноваження, зокрема погоджував призначення на старші офіцерські посади. За часів командування Олександра Сирського такі призначення без згоди командувача СВ були неможливі. Однак після переходу Сирського на посаду головнокомандувача ЗСУ Міністр оборони суттєво обмежив повноваження командувача СВ. Зараз комбригів призначають через голову командувача СВ, але фактично це відбувається «через його голову», а зняття з посад також іноді відбувається без його прямого впливу.

За словами Доника, Шаповалову залишили лише дві основні функції — накопичення резервів і підготовку, але без прямих механізмів впливу. Навіть у накопиченні резервів командувач СВ має обмежений контроль, адже територіальні центри комплектування (ТЦК) формально підпорядковані йому, але фактично керуються Головним управлінням персоналу Генштабу. Це призводить до того, що до Сухопутних військ потрапляють ті, кого бригади відмовляються брати місяцями.

Проблеми є і в системі підготовки. Командувач підготовки СВ не є заступником командувача, а вертикаль управління обмежена начальниками бойової підготовки. Це означає, що навіть комбриги можуть ігнорувати його вказівки. Головне управління доктрин і підготовки фактично контролює навчальні центри і блокує будь-які ініціативи. Втім, Шаповалов почав послідовні зміни в підготовці на базі БЗВП, зробив ставку на людяне ставлення до рекрутів і покращення побутових умов, жорстко контролюючи навчальні центри.

Серед нововведень, які підписав Шаповалов, — курс стрільб у програму підготовки пілотів, вихідний контроль по вогневій підготовці для пілотів, а також пілотний проект БЗВП 7 у п’яти навчальних центрах. Він також відповідає за додаткові години тактичної медицини у програмі підготовки. За словами Доника, ці зміни відбуваються «всупереч» існуючій системі, яка сформувалася десятиліттями.

Кандидати на посаду командувача Сухопутних військ відмовлялися через хаос у командуванні і обмежені повноваження. Шаповалова викликали з-за кордону, де він налагоджував взаємодію з партнерами, і доручили стабілізувати ситуацію в сухопутних військах. Він має багатий досвід, зокрема навчання в США, командування 59-ю бригадою та роботу в оперативному командуванні.

На початку війни Шаповалов відповідав за взаємодію з партнерами та організацію навчання ЗСУ за кордоном. Після призначення Драпатого командувачем ОС, Шаповалова відкликали з-за кордону для «гасіння пожежі» в сухопутних військах. За словами Доника, він є одним із найсистемніших і послідовних офіцерів, який не боїться важкої рутини і жорстких кадрових рішень, навіть з обмеженими повноваженнями.

Перебудова системи підготовки в Сухопутних військах триває вже понад пів року без паралізації процесів. Доник критикує закиди про «совковість» Шаповалова, називаючи їх поверхневим хайпом від людей, які не розуміють складності ситуації. Він наголошує, що серед союзників по НАТО Шаповалов має хорошу репутацію як прогресивний офіцер, який проводить зміни, не руйнуючи систему.

Доник радить не поспішати з критикою і не «виплескувати разом із водою дитину», нагадуючи, що зміни в такій складній системі потребують часу і терпіння.