Служба безпеки України повідомила про підозру двом російським суддям за незаконне засудження українських військовополонених, які брали участь в обороні Маріуполя. Про це йдеться у матеріалах проєкту «Книга катів українського народу».
За даними проєкту, підозри отримали судді Артем Шалаєв і Гурген Довлатбекян. Вони винесли вироки бійцям окремого загону спеціального призначення «Азов» 12-ї бригади Національної гвардії України, які потрапили в полон під час захисту «Азовсталі» у травні 2022 року.
Після захоплення українські військові набули статусу військовополонених, що гарантує їм захист згідно з міжнародним гуманітарним правом. Однак російські слідчі відкрили проти них кримінальні справи за звинуваченнями в участі у «терористичній спільноті» та проходженні навчання для здійснення терористичної діяльності. Ці обвинувачення російська сторона регулярно використовує для переслідування українських військових.
Справи розглядав Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону. 27 листопада 2024 року суддя Гурген Довлатбекян засудив головного сержанта з підрозділу матеріального забезпечення до 18 років позбавлення волі. 3 грудня 2024 року суддя Артем Шалаєв виніс аналогічний вирок молодшому сержанту, командиру відділення «Азову».
«Українських військових фактично покарали за участь у збройному конфлікті на боці України», — йдеться у матеріалах розслідування.
Відповідно до Третьої Женевської конвенції, військовополонені мають право на захист і не можуть переслідуватися за законні дії під час війни. Стаття 99 цієї конвенції гарантує справедливий судовий розгляд для військовополонених. Умисне позбавлення цього права може бути кваліфіковано як воєнний злочин.
Дії російських суддів кваліфіковано за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни. 25 лютого 2026 року Головне слідче управління СБУ офіційно повідомило Артему Шалаєву та Гургену Довлатбекяну про підозру.
Розслідування таких справ важливе для документування системного переслідування українських військовополонених і встановлення відповідальності осіб, причетних до порушень міжнародного гуманітарного права.