Нові дослідження пролили світло на першу в Іспанії трансгендерну політичну організацію, створену 1978 року в Барселоні. Колектив трансвеститів і транссексуалів (Colectivo de Travestis y Transexuales) виник у період переходу країни до демократії після смерті диктатора Франсіско Франко.
Засновники колективу збиралися щотижня, їх було близько 20 осіб. Вони вимагали визнання гендерної ідентичності в цивільних реєстрах і відкрито виступали на вулицях, протестуючи проти об’єктивації та критики з боку Католицької церкви. Про це розповів Іаго Мора, дослідник із King’s College London, який понад два роки відновлював історію колективу, спілкуючись із колишніми членами та вивчаючи архіви.
За словами Мори, трансгендерні люди в Іспанії давно борються проти спроб використати їхнє існування як зброю. Він наголосив: "Багато дискурсів сьогодні подають трансгендерність як нове явище, але історії, як ця, показують, що трансгендерні люди існували давно, стикалися з великими викликами і боролися з подібними до сучасних уявленнями".
Колектив мав чіткі ідеї щодо своєї ролі в переході Іспанії до демократії, а також конкретні вимоги щодо законодавчих реформ, подолання дискримінації на ринку праці, зміни суспільних ставлень і культурного представлення. Водночас їхня діяльність відбувалася під тінню законів диктатури Франко, які дозволяли поліції арештовувати і переслідувати ЛГБТК+ людей.
Як зазначив Хуан Мартінес-Гіль, викладач Кембриджського університету, трансгендерні жінки того часу здебільшого працювали у шоу-бізнесі або проституції. Він підкреслив, що політична активність колективу була новим явищем у контексті іспанського ЛГБТК+ руху.
Колектив брав участь у несанкціонованих демонстраціях 1970-х років, виступаючи проти антигомосексуального законодавства та поліцейських рейдів. Мора зауважив: "Вони вперше в країні сформували політичну свідомість саме навколо трансгендерних питань". Проте законодавчих змін тоді не вдалося досягти.
Перший іспанський закон про визнання гендеру на офіційних документах з’явився лише 2007 року, майже через 30 років після діяльності колективу, і то з жорсткими обмеженнями. Порівняно з короткочасною групою GLF Transvestite, Transsexual and Drag Queen у Великій Британії 1972 року, іспанський колектив був новаторським у Європі, особливо враховуючи довгі роки репресій.
Колектив проіснував близько двох років, припинивши діяльність на тлі загального згасання соціальних рухів у період консолідації демократії та декриміналізації гомосексуальності. Мора пояснив, що трансгендерна спільнота була меншою за геїв і залежала від підтримки союзників.
Водночас трансгендерні люди продовжували зазнавати переслідувань через закон про "публічний скандал", який залишався чинним до 1988 року. Мора зазначив, що репресії тривали у 1980-х роках у формі поліцейського тиску, судових переслідувань та соціальної і економічної ізоляції.
Дослідник підкреслив, що історія колективу є частиною ширшої боротьби за права ЛГБТК+ в Іспанії, яка не була лінійною. "Багато активістів боролися за зміни, навіть коли діяло антигомосексуальне законодавство", – сказав він.