Інтерв’ю командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького американській журналістці Лорі Лумер стало важливим кроком у спростуванні російських пропагандистських міфів про «Азов» та український націоналізм. Про це в ефірі Еспресо у програмі «Тепер Головне» розповіла журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва.
За її словами, «Азов» з 2014 року був одним із головних символів російської пропаганди, яка намагалася переконати Захід у нібито «неонацистському» характері українських військових. Ці наративи часто підхоплювали навіть провідні західні медіа без належної перевірки. Через це підрозділ довгий час не міг отримати американське озброєння, а його репутація була серйозно дискредитована.
Журналістка нагадала, що у 2015 році американський конгресмен Джон Кон’єрс запропонував поправку, яка фактично забороняла військову допомогу «Азову». Обмеження були зняті лише у 2024 році після перевірки Державного департаменту США. Данилюк-Ярмолаєва підкреслила, що саме активна комунікація українських військових англійською мовою допомогла руйнувати нав’язані Кремлем стереотипи.
Особливу увагу вона звернула на постать Андрія Білецького, який спростовує ще один ключовий міф російської пропаганди — що український патріотизм нібито притаманний лише західним областям. Білецький — харків’янин, який наголосив, що перші добровольці «Азову» були переважно зі східних регіонів. Це руйнує твердження Росії про «неукраїнськість» Харкова, Маріуполя чи Донбасу.
Інтерв’ю мало також важливий візуальний ефект: протягом півтори години на фоні розмови був помітний шеврон «Азову», який Росія роками використовувала як доказ «нацизму». Данилюк-Ярмолаєва зазначила, що для аудиторії, зокрема прихильників руху MAGA, які раніше сприймали «Азов» через призму російської пропаганди, це стало несподіваним сигналом. Білецький спокійно пояснив, що його світогляд — це український патріотизм і націоналізм, а не нацизм, і навів влучне порівняння: «якщо Гітлер їв виделкою, це ж не означає, що виделка стала нацистською».
Журналістка також наголосила, що Білецький відкрито говорив про свої політичні погляди, які не мають нічого спільного з нацистською ідеологією. Він підкреслив, що сучасна Росія дедалі більше відповідає ознакам тоталітарної держави.
Важливість співрозмовниці Білецького, Лори Лумер, полягає в тому, що вона є представницею американського ультраправого медійного середовища і має вплив на аудиторію, яка довго жила під впливом російської пропаганди. Її матеріали читає навіть колишній президент США Дональд Трамп. Тому зміна риторики Лумер може мати значний вплив на громадську думку у США.
Окремо було підкреслено, що Харків, хоч і переважно російськомовний, дав одну з найбільших кількостей добровольців на фронт. Це ще один аргумент проти міфу про «російські» міста сходу України і доказ того, що українська ідентичність не визначається мовою спілкування.
Данилюк-Ярмолаєва закликала розглядати інтерв’ю не як окрему подію, а як частину інформаційної боротьби України за підтримку західної громадської думки. Вона наголосила: «Нам треба пробивати стіну нерозуміння того, що таке Україна, хто такі наші герої і чому не можна просто так зашеймити бренд „Азов“». За її словами, мільйони американців отримали можливість побачити українських військових без посередництва російської пропаганди, що робить це інтерв’ю однією з важливих інформаційних перемог України останнього часу.